Сторінка:Тодор Гай. Парники (Київ, 1924).djvu/41

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ця, як згадувалося вже вище, повинна бути груба, щоб не прогиналась та видержувала вагу людини, якій доводиться ставати для ріжних робіт на ній звичайно на коліна.

Після засіву (чи то рядкового, чи розкидного) насіння прикривають тонким шаром землі, а краще дрібного перегною, який тут-же просівають крізь решето. Корисно після цього землю трохи приплескати дощечкою „шляпалкою“, щоб вирівняти.

Щоб правильно загорнути насіння, треба завжди пам'ятати, що всяке насіння повинне бути вкрите шаром землі, не грубшим, ніж удвоє чи втроє, від грубини окремої насінини; а в залежності від цього й роблять борозни чи рівчачки у землі по парниках та відповідно прикривають землею.

Коли всю цю роботу скінчать, все приладдя прибірають, ряму накладають на своє місце, а зверху прикривають матою. Далі приступають до тієї-ж праці під другою рямою. Двох рям підряд підіймати не можна в жодному разі, бо вистужування досягне найвищої міри. Щоб того не було, дуже важливо й корисно приступати до праці через одну ряму і вертатися потім до попередньої. Біля кожної чергової рями роботу ведуть тим-же порядком, що допіру описано, й так до кінця. Тоді увесь парник щільно вкривають матами і так залишають на два-три дні, бо насіння світла не потрібує. Проростання-ж іде гарно при відповідних теплі й вохкості грунту; а ці умови звичайно є в парникові, — і тепла, і вохкости подає в достатній кількості гній.