рядка, а в рядку теж дуже густо. Ранню городину, що буде довго (1–1½ місяці) сидіти на одному місці, сіють рідше (2 вершки між рядками).
Розсаду, після того як вона розростеться, дасть кілька листочків (шт. 3–5), необхідно порозсаджувати рідше для того, щоб і самі рослинки розвивались краще, і щоб коріння розросталося густіше. Пізню розсаду часом залишають нерозсадженою, бо за браком часу та місця не завжди вдається вправитись з цією роботою; але ранню розсаду — капусту, помідори та инші, обов'язково потрібно розмістити рідше. Для розсаджування треба завчасно заготовити відповідну кількість парників, виходячи з того розрахунку, що засів 1 рями займе 5–6 рям.
Отже, залежно від часу та від погоди, заготовляють ті чи инші парники. Починають пересажувати, вживаючи тих самих заходів, що й при засіві, тоб-то закривають від холоду підняті рямі, ставляють на сусідніх рямах дошку й беруться до розсажувания, або, як кажуть, їх „пікірують“ чи „пікують“. Розсажувати треба знову рядками, що позначили лінійками на 2 вершки один від одного вздовж і впоперек. Набірають обережно з парника, де висіяно розсаду, у мисочку рослинок і по відповідних місцях висажують їх під кілочок, яким роблять у позначених рядках дірочки. В кожну дірочку впускають корінці рослинки і тим самим кілочком притискають до корінців землю збоку.
Після пікування парники залежно від потреби
