Сторінка:Тодор Гай. Парники (Київ, 1924).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

лекше даються до пересаджування, скоріш приживаються після перенесення їх з одних умовин в инші.

Здавалося б, що можна було б посіяти насіння цих рослин у розсадник, прикрити, позатулювати щільно його від холоду, і нехай собі сходять та ростуть молоді рослинки. Алеж вони потрібують крім достатнього тепла, ще й досить світла, бо инакше потягнуться вгору, шукаючи сонця, стануть довгі, тонкі та бліді, та й користи з них не буде. Коли-б посіяти їх у мисочки чи ящики та поставити в хаті біля вікон, було б трохи краще; але й тут рослинки витягаються до сонця, бо на весні його ще мало в хаті, та й не багато стане в хаті такого начіння, бо буде затісно.

Очевидно, треба особливого, спеціяльного приміщення для виховування розсади ранньої капусти, так само як і для розсади або флянців помідорів, перчиці, тютюну та инш.; і то таких приміщень, де й тепла, й світла було б досить.

З огляду на те, що згадані рослини мусять бути засіяні дуже рано на весні, не пізніш як на початку березня, щоб у свій час мати досить велику розсаду, здатну до висаджування на грядки, треба в таких приміщеннях мати приладдя для нагрівання. Найпростіше було б поробити грубки з довгими лежаками й опалювати дровами, але таке нагрівання дороге для невеличкого звичайного господарства, що ледве хату спроможеться обпалити.

Хоч і будують так звані теплярні, оранжереї, але служать вони для спеціяльних потреб. Будують їх частіш біля великих міст, щоб виховувати ріжні