В-осени року 1890 Ф. З. закінчив університет з званням medicus cum eximia laude.
Його приваблювала наукова діяльність, але обставини склалися так, що він примушений був кинути університет, з його науково-устаткованими лабораторіями й видатними фахівцями-професорами й піти в бурхливе життя.
Склавши року 1891 додатковий іспит на звання повітового лікаря, він вступив до війська як скромний молодший лікар 36-го Орловського піхотного полку, розташованого в м. Костянтинограді на Полтавщині.
За кілька місяців, скоро-но з'явилася епідемія холери на Саратівщині, Ф. З. їде туди. А наприкінці жовтня місяця, коли він повернувсь до Костянтинограда, його командирують в Зіньківське повітове „по воинской повинности присутствие“, щоб оглядати на прийомі некрутів.
Серед цих роз'їздів, метушні, турбот Ф. З. все-ж-таки не кидає думки удосконалитися в медичних знаннях. У лютому року 1893 йому пощастило одержати командирування до Київа для наукових студій у Військовім Шпиталю.
Тут він завідує хімічно-бактеріологічною лабораторією, робить патолого-анатомічні розтини мерців, крім того часто призначувано його лікувати хорих у різних підвідділах шпиталю, надто в хірургічних.
Отже і тут у Київі йому не довелося зосередитися на одному: він примушений був розкидатися, розбризкувати свої сили й витрачати їх на те, що не мало нічого спільного з його основним науковим інтересом.
Та й тут знов-же його робота раз-у-раз переривається командируваннями для прийому новобранців до Глухова в 1893 році, туди-ж в 1894, й т. ин.
У серпні (30) р. 1895 Ф. З. командировано в „полевую поездку“ на Полісся скласти медично-топографічний опис місцевости.
Скоро повернувсь він звідти, як його знову надсилають приймати новобранців у Сумах, то-що.
Це неспокійне життя не давало йому змоги цілком віддатися науці, але все-ж-таки він працює науково й друкує низку своїх праць і в російських, і в закордонних часописах.
Працюючи в Військовому Шпиталю, Ф. З. намагавсь скористатися з усяких можливостів, щоб довершити свої знання; для цього він, напр., деякий час був за асистента у проф. Борнгавпта.
І цей Київський період його життя дав йому багато.
Але він не заспокоївсь на тому: йому хочеться більшого, йому хочеться попрацювати в найкращих лабораторіях Петербургу в найвидатніших фахівців.
Нарешті, ця мрія його здійснилася: 1 жовтня 1896 року він одержує командирування до Петербургу до Військово-Медичної Академії, щоб удосконалитися в медичних науках.
Тут Ф. З. багато працює у проф. Воронцова з епізоотології, у проф. Лукьянова з експериментальної патології й т. ин.
