в инших (відводячи з півкуль і зорових горбів) — двохфазну. Відхилення мають вигляд суцільних коливань, але можна припустити, що вони мають неявно інтермітовну природу. Останнє ми бачимо з порівняння двох відхи
Рис. 2 і 3.
лень нитки на рис. 4 А, на II-му відхиленні, число осциляцій коло 3 — 4, що відповідає коло 30 за сек., на I-му відхиленні осциляції сливе зовсім не помітні. У деяких випадках помітно не одну хвилю, а декілька (напр. 9)
Рис. 4 А.
Рис. 4 В.
длявістю кожна приблизно в 0,16 сек. (див. рис. 5, А). Подібні ритмічні коливання спостерегав і Бек (l. с.), а з попередніх авторів Веріго (l. с.).
Рис. 5 А.
В частині випадків, на початку таких ритмічних коливань, виразно виступають дрібні осциляції числом до 50—55 за сек. (рис. 5 В). Хвилі, що їх покривають ці осциляції, виглядають як двохфазні й ще складніші коливання. Иноді вони бувають такі значні, що відводять нитку за щілину реєстраційного апарату, де ритмічні рухи проходять як „розрядні коливальні рухи“; в инших випадках вони такі малі, що їх не відтворює нитка[1].
Прихований період дуже часто (як і в Бека) досягав значних розмірів, напр.: 1,4 сек. (рис. 4.В).
- ↑ Сєченов установив також дратівний вплив аноду на чутливі нерви, що він його вважає за можливе розглядати, як інтегральну складову частину нервового центру.
