лі та з душливих нетрів сучасної чорної дійсности. Таку людину мусимо шанувати і любити, бо вона несе світло добра в життя та окрилює своїм одуховленим словом надію на ліпшу ясну будучність. Такою людиною являється Клим Поліщук у своїм романі „Отаман Зелений“.
У Клима Поліщука добре, чутливе серце людини і ясний, соняшний світогляд поета. І якраз тому, що його душа повна доброти, він ненавидить зло, як людина і як поет, і проповідує боротьбу з темними силами життя. В дальшій льогічній послідовності являється в Клима Поліщука віра в доцільність боротьби. Боротьба без віри в її успіх — це найстрашніша доля людини. Брак боротьби і брак віри — це жахливе самовбивство людини й народу. Ось чому боротьба й віра в перемогу добра над злом — основна підвалина світогляду Поліщука, ось чому його герой Отаман Зелений являється символом, виразником боротьби й віри в остаточну перемогу. Послухаймо, як ці основні засади творчого життя розуміє і як їх висловлює сам Зелений:
„Ми тепер самі між ворогами, як той богатир на розпутті. Єдиною нашою зброєю в боротьбі з цими ворогами є наша велика віра в будуччину... І доки ця віра буде з нами, доти нестрашні нам ніякі вороги і доти будемо справлятися з ними...“
Коли Отаман Зелений упав на землю смертельно ранений, напружуючи остаток своїх сил, тихо вимовляв:
