польодовиковий пісок. На вершку лівого берега, осторонь від ріки, я знайшов подекуди щебіневі і невеличкі скибові виступи сірого граніта, що порозкидані у лісі. Ґрунтові шляхи тут на лівому березі дуже незручні для їзди возами; на них або тягнуться дуже глибокі, сипкі, безнаметньові польодовикові піски, або у пісках виступає грубий, твердий щебінь, або нарешті знаходиться ряд глибоких ям, западин та вибоїв у твердому граніті, заповнених зеленою болотяною водою. Инших порід, крім граніта та польодовикових пісків, тут ніде не спостерегається. Тут усюди рясно росте Azalea pontica.
§ 259. На захід від містечка Олевська, на просторі до 22 вірстов у прогоні, на геологічній мапі, що видана геологічним комітетом у Петербурзі (№ 20) зазначено, згідно з Осовським (№ 34, стор. 7), широке розповсюдження на поверхні Овруцького пісковика; на пізніших мапах тут зазначено вже із знаком запитання розповсюдження тої самої породи під якими-сь льодовиковими покладами і невеличкий острівець Овруцького пісковика на поверхні (№ 75), а ще пізніше тут зазначено лише розповсюдження граніта (№ 21). Згідно з моїми докладними дослідами (з року 1900) виступів Овруцького пісковика тут рішуче ніде на лівому березі Уборти нема. Окрім численних спостережень моїх над природніми виступами порід, цілком переконує про відсутність тут Овруцького пісковика низка дослідів моїх у великому числі штучних відслонень вздовж Київо-Ковельської залізниці 1900–1901 років. (Див. № 48, стор. 371–373 і далі тут, §§ 260-266).
§ 260. На віддаленні менш одної верстви на захід від станції Олевськ, що має абсолютну височину 86,39 сажня (№ 58, стор. 40, під № 848), на 220-й верстві Київо-Ковельської залізниці, зроблено було викрій, до 374 метрів завтовшки, до 1,75 метра завглибшки. В цьому викрої було відслонено такі породи:
| Грубість. | Абсол. височини. | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| а. | Сірий, дуже піскуватий лісовий ґрунт |
0,1 | метра | 88,76-88,67 | сажня |
| б. | Сипкий, неверствуватий, безнаметньовий, однорідний польодовиковий пісок |
1,5 | „ | 88,67-87,97 | „ |
| в. | Звітрілий, бурий, дрібнозернястий граніт |
— | „ | 87,97 — | „ |
Поверхня граніта під пісками тут дуже нерівна; подекуди він здіймається над дном викрою більш як на один метер, а по инших місцях ховається углиб. Міцна звітрілість граніта у значній мірі полегшила тут прокладання викрою.
§ 261. На 221-й верстві Київо-Ковельської залізниці, на південь від лінії, на невеликому віддаленні (менш за півверстви), у лісі, я знайшов досить великий виступ сірого, дрібнозернястого граніта у виді гарного банюватого горба, що має до 10 метрів відносної височини. Увесь цей горб збудований з великих паралелепіпедальних гранітових скиб,
