§ 8. Згідно з дослідами Миклухи-Маклая, „що-до відслонень береги ріки Уборти від верхів'їв являють мало цікавого, бо тільки біля села Янчі-Рудні зустрічається невеличке відслонення дрібнозернястого, двохлоснякового гнейса“ (№ 29, стор. 23).
Инакше характеризує геологічну будову горішнього обсягу течії ріки Уборти новіший дослідувач цієї місцевости, професор В. Д. Ласкарев, що висловлюється так: „Будову обсягу горішної течії ріки Уборти можна уявити собі у виді гранітового плато, що на слабо-хвилястій його поверхні порозкидані невеличкі горби, зложені з твердіших відмін кристалічних порід і унаслідок цього відокремлені денудацією; серед гранітів залягають пегматитові жили, затиснуті рідкі вузькі смуги гнейса, проходять жили та поволоки ефузивних порфірових порід; граніти вкриті негрубою верствою піскувато-глинястих осадів, незрідка із зложищами каоліну надолі. Але поблизу верхів'я ріки трапляються горби нашого типу, а саме ерозійні останки старшої піскуватої (третинної) поволоки з залізувато-пісковиковими породами, иноді і з перелавленнями лімонітових руд“. (№ 24, стор. 312).
Мої досліди в цій місцевості взагалі цілком стверджують характеристику її, що дана В. Д. Ласкаревим; але обидва береги ріки Уборти вище містечка Емильчина на досить значному просторі дуже положисті, невисокі і на своїх схилах вкриті осипищами делювійного і елювійного безнаметньового піску; відслонень старших порід тут нема; на віддаленні одної верстви від ріки правий беріг її заболочений (болото Маршино).
§ 9. В околицях села Ондріївичів, на північний схід від села, на шляху до Непізнаничів та Барашів (№ 64, стор. 25 і 97), згідно з відомостями, що подає Ласкарев, порозкидано чимало невисоких горбів з положистими схилами, що на них виступають кристалічні породи, — грубозернястий сіруватий граніт з великими червонуватими скалинцями і аплітові червонуваті породи; між цими горбами лежить жовтий безнаметньовий пісок. На захід і північний захід від села теж знаходяться гранітові горби (урочище Хуторище, гора Лисячина); такі горби є і на південь від села (урочище Вершина), але тут у бік села Симонів приєднуються ще горби з рудою (це є вже сточище ріки Вужа). На південь від села Ондріївичів знаходяться верхів'я річки Вершини, правого допливу ріки Уборти. На північ від села горби вкриті суглинками, а далі на луках в ямах виступають під сірим піскуватим ґрунтом жовтувато-білий суглинок і нечистий піскуватий буроватий каолін. (№ 24, стор. 313).
§ 10. На північ від гори Лисячої, серед болотяної луки „Великі Гали“, впливають до ріки Уборти з правого боку річки Вершина і Орлиця, що починаються біля гранітових горбів в околиці села Яблонця, на вододілі з рікою Вужом. На лівому березі річки Орлиці лежать село та колонія Непізнаничі; через це село проходить північна межа розповсюдження льодовикових покладів (№ 66, стор. 33); на лівому березі
