Сторінка:Тутковський. Узбережжя ріки Уборти. 1925.djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

тої самої річки лежить слобода Вірівка, що на південь від неї виступає великий горб, де відслонюється дрібнозернястий граніт з порфіровими відокремленнями скалинців і кварца; на схилах горба подекуди визирає гнейс. По середині слободи, на вулицях, на узвозі і на горбах на північ від слободи виступає сірий грубозернястий граніт. (№ 24, стор. 313).

§ 11. Гранітові горби рясно виступають далі у верхів'ях річки Мокришки (правого допливу Уборти), в околицях села Нараївки (див. № 64, стор. 97 і № 66, стор. 33; тутъ проходить північна межа розповсюдження моренового краєвиду), а також в околицях нових (не зазначених на мапах) слобід Аполонівки та Анжеліни. Слобода Аполонівка лежить на південний схід від села Мокляків. Шлях тут йде через безперервний ряд невеликих горбів, що на них виступають різні відміни граніта; переважають середньозернистий яснобарвний граніт і иноді грубозернястий червонуватий граніт. Розполог рядів горбів змінюється, але найчастіше вони мають напрями з заходу на схід або на північний схід; на окремих горбах маси граніту иноді витягнуті у напрямі на північний захід. На південно-західньому кінці слободи Аполонівки гранітові горби скупчені по різних напрямках; на одному горбі у каменярні на граніті спостережено жовтий пісок з рідкими куснями роговика; між горбами піски містять у собі роговикові наметні. (№ 24. стор. 313).

§ 12. Між слободами Аполонівкою та Анжеліною спостерегаються горбки, що збудовані з сірувато-білого граніта. Між горбками на мокруватих піскуватих луках здобувають ямами нечистий каолін. Відслонення в цих ямах показують, що на каоліні тут лежить сірувато-жовтавий пісок з наметними (до одного аршину у перетині) роговика і окремнілого вапняка з різними окам'янілостями (вустрицями, моховатками, то-що); цей наметньовий пісок буває завгрубшки до двох аршинів і несе на собі сірий піскуватий ґрунт завгрубшки чверть аршина. На околишніх полях теж зустрічаються такі самі наметні; це є мабуть останки зруйнованої морени. (№ 24, стор. 313).

§ 13. Дуже цікаві відслонення вибухових (ефузивних) порід знайдені В. Д. Ласкаревим в околицях слободи Анжеліни. На схід від слободи знаходиться ряд горбів ясно-сірого грубозернястого граніта. Ліворуч від шляху до села Мокляків (на південний схід) між цими горбами на полях зустрічають скиби (часом дуже великі) темно-сірої, суцільної ефузивної породи з порфіровими вилученнями скалинців і з поліедричним відокремленням. На західньому кінці слободи, в урочищі Глибока Лука, біля горбів грубозернястого і дрібнозернястого суцільного білуватого граніта, теж виступає порфірова порода, але виразніше-зерняста і з меншою кількістю вилучень. Тут ця порода трапляється не тільки у виді окремих (иноді величезних, нерідко заокруглених) скиб з концентричною корою (що виявляє кулясте відокремлення), але виступає теж у виді цілих низьких скель (наче плішин) на