Перейти до вмісту

Сторінка:Тутковський. Узбережжя ріки Уборти. 1925.djvu/122

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

§ 239. Згідно з нівелюваннями західньої експедиції для висушування болот, лівий беріг ріки Уборти біля села Сущанів має абсолютну височину 77,0 сажня (№ 9, стор. 106; № 58, стор. 40, під № 853) і відносну височину 1,9 сажня (№ 9, стор. 107) або 4 метри. Згідно з моїм барометричним нівелюванням, відносна височина лівого берега ріки Уборти у селі Сущанах виносить по деяких місцях 6,5 метрів, а абсолютна височина — до 78,1 сажня (№ 58, стор. 40, під № 854). — Толмачов згадує дуже невиразно, що дно ріки Уборти тут „каменясте“ (№ 44; стор. 40); як було вже зазначено вище (§ 101), каменястість дна ріки Уборти тут почасти природня (виступи граніта, що утворюють поріг упоперек ріки), а почасти штучна (нагромадження кам'яних скиб у виді гати).

§ 294. Лівий беріг ріки Уборти у селі Сущанах здебільшого завалений грубими осипищами сипкого, безнаметньового польодовикового піску, що часто містить у собі ріжкатий, гострорубий щебінь гнейса і окварцованого гнейса. Найкраще відслонення на лівому березі знаходиться трохи нижче млину по течії ріки; тут майже прямовисне урвище берега утворене скелею граніта до 2,78 метра заввишки над вузькою смугою піскуватих алювіяльних покладів, що лежать біля підніжжя цієї скелі і багаті на щебінь того самого граніта. Скеля зложена з сірого, дрібнозернястого граніта, що одягнений зовні чорною корою звітрювання і порозбитий щілинами відокремлення на великі скиби неправильних ріжкатих форм. По обидва боки від цієї скелі схил лівого берега більш-менш положистий, усипаний на поверхні щебінем граніта.

§ 295. На вершку берега в самому селі Сущанах, на вулицях і по садибах, усюди виступають безпосередньо на поверхню суцільні скелі сірого, дрібнозернястого граніта з дуже нерівною поверхнею, з численними горбами і западинами; ці скелі порозбиті щілинами відокремлення на великі і менші скиби неправильних обрисів, більш-менш паралелепіпедальної форми; поволоки польодовикових пісків тут майже усюди цілком нема; вулиці являють собою ціле море голого каміння. Церква села збудована на приземкуватій гранітовий скелі.

Поруч із скелями, скибами і щебінем сірого граніта тут нерідко трапляються також ріжкаті, звітрілі скиби сірого, дрібнозернястого гнейса і гострорубі, досить великі кусні білуватого, тонко-верствуватого, окварцованого гнейса з яскравим еоловим обробленням. Очевидьки, цей грубий щебінь сірого гнейса і білуватого окварцованого гнейса є останок або свідок цілком денудованої, зруйнованої гнейсової товщі, що лежала тут колись зверху граніта.

§ 296. На закраїнах села Сущанів на поверхні з'являється поволока сипких польодовикових пісків, що подекуди багаті на ріжкатий щебінь гнейса і окварцованого гнейса; скелі граніта поховані під цими пісками. Инших порід ніде в околицях села нема. Усупереч до наведених вище вказівок різних авторів, рішуче ніде у селі Сущанах