кому правому березі ріки Уборти, на абсолютній височині 91,7 сажня № 9), стор. 100; № 58, стор. 38, під № 747) і на відносній височині від 5,9 до 6,4 метра над літнім рівнем ріки, який має абсолютне визначення 88,7–88,9 саж. (№ 9, стор. 10, 101 і 185).
Згідно з моїми нівелюваннями і геоморфологічними дослідами, на схід від містечка знаходиться гранітова високорівня (між цим містечком та селами Степанівкою і Солов'ями); ця високорівня має прогини від 13 до 15 верстов; біля містечка вона трохи підвищена; абсолютні височини високорівні виносять до 92 сажнів (на східній закраїні містечка Емильчина), до 92,9 сажнів (село Солов'ї) і навіть до 96,6 саж. (біля села Степанівки; № 58, стор. 68).
§ 18. Відомості про геологічну будову містечка Емильчина, що існують у літературі, надто недостатні. З слів Осовського, в м. Емильчині є зложище каоліну, що з нижчого сорту його виробляють фаянсовий посуд (№ 33, стор. 252–253). Цей самий автор в иншому місці своєї книги повідомляє, що на північ від містечка Емильчина, біля ріки Уборти, знаходять (але в незначній кількості) високий сорт глини, що є здатний на вироблення черепиці та посуду (там-же, стор. 333); ці відомості автор подає, очевидьки, по чутках або по переказах. У книзі Толмачева відомості Осовського повторюються вже у виді твердження, наче „у містечку Емильчині знаходяться багаті зложища високої якости каоліну“ (№ 44, стор. 99); згадується теж існування тут цегельного заводу (там-же, стор. 380). Миклуха-Маклай обмежується про околиці містечка Емильчина зауваженням, що „на протязі від м. Емильчина до села Янчи-Рудні уся долина ріки є болотяна і я не міг визначити її меж, хоч відходив на декілька верстов від її корита“ (№ 29, стор. 23).
§ 19. В. Д. Ласкарев при своїх дослідах на Волині знайшов декілька нових родовищ вибухових порід, між иншим, в околицях міст. Емильчина (№ 23, стор. 267). Згідно з Ласкаревим, річка Бересток, що впливає до ріки Уборти з лівого боку в м. Емильчині, має джерело на болотяних луках між гранітовими горбами біля сел Сербів та Кулеші. На південний захід від села Середи на річці Бересток, біля шляху до села Сербів, знаходиться з сходу горб, що витягнутий на північний захід; на захід від шляху знаходиться такий самий горб, в якому здобувається сірий середньозернястий граніт з стовпчастими кристалами скалинця. На поверхні тут усюди лежать сіро-жовті піски з суглинками на підвищеннях; ці піски вкриті нерідко заростами азалеї (Azalea Pontica). На луках тут здобувають ямами незначну кількість нечистого каоліну (№ 24, стор. 314).
В найближчій околиці містечка Емильчина було знайдено відламки кам'яних подіруваних сокир, стрижень з просвердлини молота-сокири та креміневий відбійник (№ 1, стор. 24).
На геологічних мапах Росиї, що видані геологічним комітетом в Петербурзі, і на міжнародній геологічній мапі Европи межа розпов-
