сюдження ератичних наметнів зазначена на південь від м. Емильчина (№ 20, 21 і 75).
§ 20. Згідно з моїми дослідами, у самому містечку Емильчині правий беріг ріки Уборти на значному просторі є низовинний, схили його дуже положисті та вкриті поволокою сипкого, безнаметньового польодовикового піску, що в середніх частинах схилів набуває з поверхні характеру делювійного утвору, а в долішніх частинах схилів переходить в алювіяльні поклади. Природніх відслонень на правому березі ріки тут нема. На вулицях та по садибах видко усюди на поверхні лише безнаметньовий польодовиковий жовтий пісок. В північно-західній частині містечка, біля садиби волосного правління, знаходиться досить обшира площа сипкого піску, що є цілком позбавлений рослинности і за сухої пори інтенсивно розвіюється вітром; цей пісок складає тут невисокі (не більш одного метра заввишки), неправильні піскуваті горби, що являються почасти останками денудації піскуватої поволоки, а почасти останками зруйнованих польодовикових барханів.
§ 21. У межах містечка Емильчина та його найближчої околиці ніде не спостерегаються виступи кристалічних порід. Згідно з переказами, у саді землевласника є кам'яна скеля, що її оглянути мені не довелося; чи вона є природнім виступом граніта, чи привезена з инших місць, — цього довідатися було неможливо. Мені пощастило здобути від місцевих мешканців зразки цієї скелі; ці зразки належать до дуже звітрілого середньозернястого червоного граніта, в якому подекуди спостерегаються невеличкі шліруваті скупчення та порозкидані лусочки чорного і брондзуватого біотита; у породі переважає червоний и мутно-білуватий ортоклаз, що його зернята иноді просвічують на краях; другорядну ролю відогравають дрібні зернята сірого кварца; дуже зрідка трапляються розмірно-ідіоморфні зерна плагіоклаза і коротко-стовпчасті кристали чорного амфіболя. Найближчі до містечка Емильчина природні виступи кристалічних порід, крім зазначених вище виступів на південь (§§ 8–16), знаходяться на віддаленні біля 7 верстов на схід, в урочищі Каміння, що описане далі (див. §§ 25–27).
§ 22. Колодязі в містечку Емильчині мають глибину до 6 метрів; згідно з переказаними відомостями, при викопуванні колодязів граніта ніде не зустрічено; під безнаметньовим польодовиковим піском усюди знаходили досить піскуватий бурий або сірий суглинок. На геологічних мапах, доданих до праці Миклухи-Маклая і до праці Ласкарева, не зазначено виступів кристалічних порід в самому містечці Емильчині (№№ 29 і 24, мапи). У садибі землевласника на початку біжучого століття зроблено спробу свердлування з метою здобути артезійську воду, але зразків і відомостей про цю свердловину не збереглося. Жодних штучних відслонень у містечці нема. Фаянсового заводу, що його тут згадує Осовський (№ 33, стор. 252–253), і скляного заводу, що згаданий у польському географічному словнику (№ 84, т. II, стор. 352), тут теж нема; каоліну і черепичної глини не знаходжено і не здобу-
