91,2 сажня (згідно з нівелюванням західньої експедиції для висушування болот, — див. № 9, стор. 100), трохи на північ від шляху, що веде до села Степанівки, знаходиться невеликий горб, що має відносну височину біля 7 метрів. В цьому місці уперше Миклуха-Маклай зазначив на своїй геологічній мапі виступ кристалічної породи (№ 29, мапа). При дослідженні виявилося, що горб цей збудований з дуже звітрілого, червоного, середньозернястого амфіболового сієніта, що утворює тут цілу скелю, порозбиту щілинами відокремлення на великі скиби приближно паралелепіпедальної форми з ребрами, злагідженими через звітрювання. Амфіболовий сієніт виступає тут безпосередньо на поверхню і тільки по деяких місцях вкритий тонкою верствою ґрунту в якому ростуть корені дерев. У склад породи увіходять: ортоклаз (иноді з мікропертитовою будовою), мікроклін, плагіоклаз, амфібол і кварц. Скалинці дають мутно-сірі перетини; в плагіоклазі менш мутности, але до неї долучаються зерна епідота, що подекуди заповнює щілини у породі. Структура типова гіпідіоморфна-зерняста. У кварці виразно виявлене хвилясте загасання. Пересічна великість зернят у породі — біля 4–5 міліметрів (№ 41, стор. 23). Крім описаного горба, та сама порода виступає ще поруч у кількох місцях у формі досить великих скибових відслонень.
§ 26. На віддаленні біля одної верстви на схід від урочища Каміння, на лівому узбережжу річки Телини (правому допливу ріки Уборти, — див. № 54, стор. 90, під № 137), серед полів та гайків (на віддаленні двох верстов на північний захід від села Степанівки), здіймається чотири відокремлених, виразно виявленнях у рельєфі кам'яних горби, що я їх знайшов уперше 1900 року. Перший (з заходу) горб має закруглений обрис у плані, є досить широкий (має біля підніжжя діяметр до 150 метрів), виносить заввишки до 16 метрів над полем і має положисті схили, що засіяні збіжжам; на його вершку, у групі кущів та дерев, я знайшов скибовий виступ вибухової породи. Скиби виходять тут безпосередньо на поверхню і мають не дуже великі розміри, — до одного метра у діяметрі. (Присутність тут цих кам'яних скиб, що не вкриті ґрунтом, є, очевидьки, причиною того, що це місце залишено неораним та являється острівцем серед полів).
Порода, що виступає у цьому горбі, має темно-сіру барву, дуже дрібнозерняста і визначена мною за мікрограніт. У склад цієї породи увіходять: ідіоморфний скалинець (ортоклаз і плагіоклаз, почасти свіжі, почасти перетворені на агрегат каоліна, серицита, епідота і цоїзита), амфібол, кварц, иноді біотит, а також рудні мінерали, тітаніт і апатит. Ця порода утворює тут, згідно з Тарасенком, декілька відмін, що наближаються до мікрограніта, до амфіболового ортофіра і до амфіболового сієніта. (№ 41, стор. 25–27).
§ 27. Поруч з описаним (§ 26) горбом, на схід і на південний схід від нього, знаходяться ще три таких самих горби; з них два мають досить правильну форму — приближно форму стятих стіжків, заокру-
