глених на вершках, з діяметром підніжжя біля 300 метрів і заввишки до 16 метрів, а третій горб має менш правильну форму і значно більші поземі розміри; на його вершку стоїть „піраміда“ — військово-топографічний сигнал 1-ої класи (мабуть до цього саме горба належить абсолютна височина 96,3 сажня, що зазначена тут у каталозі нівелювань західньої експедиції для висушування болот, — № 9, стор. 68 і 100). На схилах і на вершках цих горбів часто визирають дуже великі скиби тої самої вибухової породи, що описана вище (§ 26). Біля підніжжя горбів, під безнаметньовим польодовиковим піском, теж подекуди спостерегається наявність скиб або цілих скель тої самої породи, але далі на південний схід, у напрямі до села Степанівки (див. польський географічний словник, № 84, т. XI, стор. 329; Антонович, № 1, ст. 24) і в самому цьому селі, згідно з моїми докладними дослідами, виступи цієї породи притінюються і на поверхні видко тільки досить звязкий передльодовиковий суглинок, вкритий тонкою верствою елювіяльного піску і подекуди заболочений.
Описані виступи вибухової породи мають вигляд відокремлених, міцно денудованих банюватих горбів, що збудовані з міцнішої породи, ніж граніти, і тому мабуть випрепаровані процесами звітрювання і денудації. У контакті з вибуховою породою (ортофіром) тут знайдено в одному місці і граніт (№ 41, стор. 22 і 27).
§ 28. На північ від містечка Емильчина на правому березі ріки Уборти тягнуться заболочені ліси і відслонень нема на значному просторі. На 5-ій верстві від м. Емильчина до ріки Уборти впливає доплив її, — вже згадана вище річка Телиня або Телинь, завдовшки 23 в. (№ 9, стор. 206; № 44, стор. 49; № 54, стор. 90, під № 137), що її верхів'я знаходяться далі на південь, між селами Вірівкою та Яблонцем (див. §§ 10 і 14). Ця річка нижче села Степанівки тече серед болот та важко приступних лісів (болота Кошене, Малий Цвіт, Коротище, Великий Цвіт, Палатці); її береги при докладному обслідуванні виявилися усюди низовинними, положистими і позбавленими природніх відслонень. Біля свого гирла ця річка має до 8,5 метрів завширшки і більш одного метра завглибшки (№ 44, стор. 25 і 49).
§ 29. На правому узбережжу річки Телини, за смугою важко-приступних обширих болот, знаходяться на болотяних ґрунтах слободи або колонії Аннівка (Ганнівка, Вадинець) і Королівка (польський географічний словник, № 84, т. IV, стор. 411; Антонович, № 1, стор. 25). На геологічній мапі Миклухи-Маклая (№ 29, мапа; див. № 48, ст. 359) в околицях цих слобід зазначена межа розповсюдження ератичних наметнів, що накреслена на схід від обох слобід, приблизно на віддаленні трьох верстов на схід від Аннівки і більш 6 верстов на схід від Королівки; у тексті праці ця місцевість не згадується і підстави для проведення тут цієї межі не з'ясовані.
§ 30. Мої докладні досліди в цій місцевості показали, що найближчі околиці обох названих колоній (Аннівки і Королівки) вкриті
