Перейти до вмісту

Сторінка:Тутковський. Узбережжя ріки Уборти. 1925.djvu/182

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

§ 447. Окрім різноманітних нерівностей кристалічних порід (гранітів), що вироблені процесами денудації (див. вище, §§ 442-446), без сумніву повинні існувати в наших прастарих кристалічних породах, що пережили цілі геологічні ери, і нерівності тектонічного походження. Такі саме нерівності скидового характери (грабени і горсти) фактично встановлені моїми дослідами для деяких сумежних обсягів розповсюдження кристалічних порід (наприклад, горсти Губкова і западина Васьковичів, — див. № 58, стор. 68-72); в межах описаного тут узбережжя ріки Уборти виразних тектонічних форм рельєфа не встановлено; але дуже ймовірно, що зазначені вище плоскозгір'я або високорівні (§ 442) мають почасти (а може бути — переважно) тектонічне, скидове походження, себ-то являють собою обширі горсти; ймовірність існування тут тектонічних нерівностей стверджується фактичною наявністю на описуваному просторі глибоких тектонічних щілин, що дали вихід вибуховим породам або лавам (див. §§ 449-452).

Ймовірність існування тут тектонічних нерівностей кристалічних порід підтримується ще одною цікавою геоморфологічною обставиною: саме біля периферії розповсюдження кристалічних порід, біля їх північної межі, на описуваному просторі встановлено моїми геоморфологічними дослідами помітне звищення поверхні цих порід. Таке звищення рельєфа кристалічних порід до їх північної периферії спостерегається у тих місцях, де периферія кристалічного масива у значній мірі замаскована нагромадженням кряжів Овруцького пісковика (див. далі, § 458-468). Крайній північний виступ кристалічної породи (червоного граніта) в цій місцевості знаходиться біля гирла яру Дехтярня поблизу села Збранків, на абсолютній височині 81 сажня (№ 58, стор. 43, під № 991); ця порода згадується уперше Барботом де-Марні під назвою порфіра, а Морозевич визнав її за граніт (№ 57, стор. 114-116, 140, 187-188); далі на південь кристалічні породи мають значно менші абсолютні височини; так, наприклад, виступи волиніта біля села Васьковичів (на віддаленні 24 верстов по прямій лінії на південь від яра Дехтярні) мають абсолютну височину 71 сажнів; різниця височин виносить 10 сажнів, спад на одну верству становить мало не 0,42 сажня і звідси вираховується пересічний похил з півночи на південь 0,0008. Звищення спостерегається в цій місцевості теж на захід і похил з заходу на схід також досить значний; від горбів кристалічних порід біля села Малого Дивлина, що мають абсолютну височину 99,8 сажнів (№ 58, стор. 42, під № 960), на віддаленні 40 верстов по прямій лінії від села Васьковичів, спад виносить 28,8 сажня, спад на одну верству становить 0,72 сажня і пересічний похил вираховується 0,00144 (№ 58, стор. 70-71) 

Дуже помітне звищення місцевости на північ поблизу межі розповсюдження кристалічних порід спостерегається теж вздовж Біловиж-Собичинської залізниці; тут місцевість звищується від абсолютної височини 86,14 сажня до 95,21 сажня і пересічний похил на південь вирахуваний мною виносить 0,00284. (Див. § 218).