Абсолютна височина вершка цього горба виносить 87,25 сажня (№ 58, стор. 38, під № 769). Цей викрій на усьому свойому протязі відслонює звігрілий, сірий дрібнозернястий граніт. На схід від цього горба залізниця перетинає болотяну річку Мутввцю (або Домашну) завдовжки 6 верстов, що починається у болоті Пулиш і є допливом річки Либожеди (№ 54, стор. 101, під № 318). Природніх відслонень по річці Мутвиці я не знайшов. Недалечко на схід від цієї річки, на 215-й верстві залізниці, знаходиться великий, характерний банюватий гранітовий горб, що у його підніжка зроблений був викрій 214 метрів завдовшки і до 1,18 метра завглибшки; у викрії під тонкою верствою безнаметньового жовтого польодовикового піску відслонений був сірий, дрібнозернистий і середньозернястий звігрілий граніт. (№ 48, стор. 368 — 369).
§ 79. Трохи на схід від 215-ої верстви названої залізниці у резервах на протязі більш трьох верстов відслонені були лише сипкі, безнаметньові, дрібнозернисті, неверствуваті, жовті польодовикові піски, що видкі усюди навкруги і на поверхні. Недалечко на північ від лінії залізниці на припічці 213-ої верстви здіймається досить високий (метрів 12 заввишки по наочній оцінці) банюватий горб, що носить назву „Лиса Гора“ і є збудований цілком з досить міцного, мало звітрілого сірого середньозернистого граніта; абсолютна височина цього горба, згідно з моїм барометричним нівелюванням, виносить 92,0 сажня (№ 58, стор. 38, під № 770).
§ 80. На 212-й верстві залізниці викрій 128 метрів завдовшки і до 4,19 метра завглибшки перетинав широкий, приземкуватий горб граніта з абсолютною височиною 89,93 сажня (№ 58, стор. 38, під № 771); граніт цього горба теж, сірої барви, середньозернистий і мало звітрілий. Поруч підчас будування залізниці закладено було тимчасову невеличку каменярню в такому самому граніті, що порозбитий щілинами відокремлення на великі заокруглені через звітрювання скиби (№ 48, стор. 368).
§ 81. Тільки-що згадана каменярня на 212-й верстві залізниці була відновлена і поширена 1906 року; згодом вона була технічно досліджена інженерами гідротехнічного відділу Київської губерніяльної земської управи, а зразки з цієї каменярні передані мені для петрографічного визначення і дослідження. Ця каменярня знаходиться на віддаленні 7 верстов на схід від станції Олевська і 12 верстов на захід від станції Рудні Радовельської, біля самої лінії залізниці, у викрії. На камені тут лежить верства польодовикових сипких пісків до 0,3 сажня завгрубшки. Згідно з моїми дослідами зразків, цей камінь є сірий, почасти блідо-рожевий, перевазкно дрібнозернястий, почасти середньозернистий, біотйтовий граніт; вій є порозбитий щілинами відокремлення на великі, трохи заокруглені з поверхні через звітрювання скиби. У свізкому стані цей камінь є дуже міцний і тривалий. Продук-
