залізниці, закладено було досить великий викрій (214 метрів завдовшки і до 2,07 метра завглибшки). Абсолютна височина поверхні землі у цьому місці визначена 92,14 сажня. (№ 58, стор. 38, під № 777). У викрії цьому відслонено було згори верству сипких, бєзиаметньових, дрібнозернястих, жовтих польодовикових пісків до 1,5 метра завгрубшки; в долішньому поверсі цих пісків спостерегається домішка невеличкої кількости ріжкатого щебіня кварца (до 3 сантиметрів у діяметрі). Під верствою пісків відслонено сірий, дрібнозернястий, звітрілий біотитовий граніт. — Далі на схід починається вже загальний схил місцевости до ріки Перги, що буде описаний нижче, разом з усім сточищем цієї ріки.
§ 89. На північ від містечка Олевська правий беріг ріки Уборти геть до гирла річки Либожеді, на протязі 7 верстов, являє цілий ряд високих і гарних природних відслонень. В деяких з цих відслонень згори додолу видко самі тільки безнаметньові, сипкі польодовикові піски; в инших відслоненнях під товщею цих польодовикових пісків з'являються долі більш-менш великі, почасти мальовничі скелі звітрілого, сірого дрібнозернистого (зрідка середньозернистого) граніта. Ці відслонення чергуються з грубими осипищами пісків та з положистими, задернованими схилами берега. (Біля алізничого мосту правий беріг ріки Уборти в м. Олевську задернований і не має відслонень).
§ 90. На вершку правого берега ріки Уборти на північ від м. Олевська уся поверхня землі зложена з поволоки глибокого, сипкого, безнаметньового, жовтого нольодоьикового піску, що на ньому ростуть змішані ліси (в них здебільшого переважає сосна, зрідка береза) з ча гарником Azalea pontica. З-під цієї піскуватої поволоки майже на кожному кроці у лісах визирають великі скиби і щебінь звітрілого сірого граніта, що утворюють подекуди цілі кам'яні моря або природній брук; крім того, дуже часто спостерегаються досить високі, імпозантні скелясті горби або „сопки“, що мають або банювату, або стіжкувату, або приземкувату банювату, або, нарешті, більш-менш витягнуту грядувату форму (що нагадує форму дійків). Вершки таких горбів і гряд, що звичайно позаросли групами дерев, складаються з величезних скиб відокремлення, навалених у мадьовничному безладді одні на одних; схили горбів теж усіяні кам'яними скибами менших розмірів. Більша частина грядуватих гербів витягнута приблизно рівнобіжно по напряму долини ріки Уборти. Порода, з якої зложені ці горби і гряди, є одноманітний усюди сірий, дрібнозернистий, здебільшого дуже звітрілий біотитовий граніт; з тої самої породи складаються і щебенюваті виступи, що являють собою подекуди обширі розсипища на поверхні, серед глибокого, сипкого піску.
§ 91. Річка Либожеда, завдовшкн 8,5 верст (№ 9, стор. 206; № 54, стор. 90, під № 144) починається у лісуватих вододільних болотах Метлище, Колубельща і Гала, що лежать між ріками Убортю та Пер-
