паркетний і фанеровий). Ця залізниця двічі перетинає Озерянський кряж ускісно до його продовжної лінії: на 9-й верстві від Поста Дровяного залізниця проходить трохи на північ від села Озерянів по протоці болота між цим селом та островом (або урочищем) Забереззям (по лінії з південного сходу на північний захід), а далі круто завертає з полудня на північ і на 15–16-ій верствах перетинає ускісно західню частину відокремленого кряжу — урочища Замостя. Точно описати межі цього кряжу неможливо, бо всі ці межі проходять по безлюдних місцях, що не мають назв. На усьому свойому протязі описуваний кряж оточений глибокими і здебільшого неприступними болотами: з заходу — велике болото Дорожівське, що тягнеться на захід до ріки Перги і ще далі; теж з заходу (трохи на північ) — болота Бабій Шлуп і Новинське; ще далі на північ і з північного заходу кряж охоплює безнайменне болото лівого берега річки Прирубища; із східнього боку кряж оточують болото Шевцова Нива і болота навкруги озер Корма та Чорного до села Рудні Озерянської та річки Прирубища.
Самий кряж охоплює урочища Вороново, Рачев, Зелена, Замошье, Забереззя і Замостьє. З усіх боків (крім південного свого краю) Озерянський кряж має дуже виразні, досить стрімкі схили на захід і на схід. Поверхня його взагалі дуже опукла і дуже нерівна.
Абсолютні височини відомі тільки для північного кінця описуваного кряжу, — для околиць села Озерян і наведені вище (див. § 153). Тому виявити стрімкість його схилів у цифрах, вирахувати його похили по різних напрямках майже неможливо. Біля села Озерянів, у напрямі з заходу на схід, від вершка кряжа (з абсолютною височиною 89,0 сажня) до болота на західньому березі озера Корма (з абсолютною височиною 84,2 сажня), на віддаленні біля чверти верстви, повний спад поверхні виносить 4,8 сажня, спад на одну верству 19,2 сажня і пересічний похил вираховується 0,0384. Напевно не менший є похил і до болот на захід від села Озерянів. При такій значній стрімкості схилів кряж цей мимоволі вражає своїм виглядом око спостерегача.
З гребеня Озерянського кряжа відкривається гарний, обширий і дуже оригінальний вид на схід, — на широченні болота та дикі ліси, серед яких видко велике озеро Корма з його низькими, неприступними берегами, і на захід, де видко тільки одне море первісних лісів, майже цілком безлюдних геть аж до описаного вище села Замисловичів (§ 133–136). Часом, за великої посухи, на цих болотах можна бачити хмари диму від торфяних пожеж (Див. § 136).
§ 156. Геологічна будова і петрографічний склад дуже різко відрізняють Озерянський кряж на усьому його протязі від навкружних низовин.
Біля самого Поста Дровяного, на 196-й верстві Київо-Ковельської залізниці, в одному з резервів на південному боці від лінії залізниці, поруч з виступами сірого дрібнозернястого граніта (подекуди
