із шлірами грубозернястого граніта) я знайшов і описав ще 1900 року (№ 48, стор. 364–365, 432–433; № 52, стор. 168–169) великі скиби конгломерата, що визирають з-під сипкого, безнаметньового польодовикового піску. Навкруги на болотах і у природніх та штучних відслоненнях (викріях і свердловинах) усюди виступає тільки сірий, дрібнозернястий граніт. Скиби конгломерата мають тут здебільшого неправильну форму і різні розміри (до 1,5 метра діаметром). Конгломерат цей є дуже міцна порода; головну складову частину його (основну масу) утворює дрібнозернястий червоний і сірий пісковик (цілком тотожній з типовим Овруцьким пісковиком); в цій основній масі включена значна кількість зовсім заокруглених риняків; ці риняки складаються майже виключно з сірого й мутно-білого кварца, діяметром до 6 сантиметрів; зрідка трапляються теж обтерті плитки чорної смугастої яшми. Під лупою в основній масі пісковина помітні подекуди зернята скалинця (ортоклаза) діяметром до 2 міліметрів. Поверхня скиб конгломерата, після усунення з них верстви польодовикового піску, виявляє надзвичайно гарно заховані на цій твердій породі сліди еолового оброблення: уся поверхня скиб добре виполірувана, всі кварцові риняки наче вкриті лаком (покостом); деякі риняки, що вистають вище загальної поверхні скиби, наче зрізані з одного боку виполіруваними ускісними до поверхні скиби площами та перетворені на типові одноребровики з виразним кривим ребром на вершку, сєбто перевернуті у справжні пірамідальні наметні. (Див. № 52, стор. 49, мал. 3; № 57, табл. II, мал. 27). Риняки у конгломераті подекуди скупчені досить густо, але трапляються нерідко і такі скиби, що складаються із звичайного Овруцького пісковика червоної або сірої барви, в якому риняки кварца і яшми порозкидані на віддаленні від 10 до 20 сантиметрів один від одного; в инших скибах конгломерат з тісно-скупченими риняками утворює дуже неправильні гнізда або криві проверстки у звичайному Овруцькому пісковику. Подекуди Овруцький пісковик в цьому резерві м'який, звітрілий, або має у собі значну домішку серицита. Тут і в околицях дуже рясна Azalea Pontica.
§ 157. На першій верстві згаданої вище ширококолейної галузи залізниці (від півстанції Поста Дровяного) зроблено було викрій 30 сажнів або 64,1 метра завдовшки і до 1,04 сажня або 2,22 метра завглибшки. Викрій зроблено (згідно з виразом інженіра) у „каменястому ґрунті“. Досліди мої на місці з'ясували, що цей „каменястий ґрунт“ є типовий Овруцький конгломерат, що виступає у штучному відслоненні по обидва боки викрію. Ця конгломератова відміна Овруцького пісковика зложена з більш-менш заокруглених риняків мутно-сірого кварца (діяметром до 3,5 сантиметрів), що зцементовані міцною масою дуже нерівнозернястого рожево-сірого Овруцького пісковика; у конгломераті трапляються і невеличкі риняки темно-червоної яшми, зрідка — невеличкі платівки мусковіта. Такий конгломерат виступає у
