То вся троянськая станиця
Взялася мертвих зволікать.
Еней з Трахоном розйізджає,
К трудам дружину понуждає,
Кладуть із мертвих тіл костри,
Соломой іх обволікають,
Олію з дьогтем поливають
На всякий зруб разів по три.
Потім солому підпалили
І пламя трупи обняло,
І вічну память заквилили,
Аж сумно слухати було.
Тут кість і плоть і жир щкварчали,
Тут инші смалець істочали,
У инших репався живіт.
Смрад, чад і дим кругом носились,
Жерці найбільше тут трудились,
Ісконі бо хаптурний рід.
Други, товариші і кревні,
Батьки, сини, куми, свати,
На віки вічні незабвенні,
А може хто із суєти,
В огонь шпурляли різну збрую;
Одежу, обув дорогую;
Шаблі, ладунки, келепи,
Шапки, свитки, кульбаки, троки,
Онучі, постоли, волоки
Шпурлялись, як на тік снопи.
Не тільки в полі так робилось,
В Лавренті сумно теж було,
Багацько трупа талі палилось,
Поспільство ж на чім світ ревло.
Там батько сина парубійку
Оплакував і кляв злодійку
Війну і ветхого царя;
Тут дівка вельми убивалась,
Що без вінця вдовой осталась,
Утративши багатиря.
Жінки порозпускавши коси,
Розхрістані і без свиток,
Розтріпані, простоволосі,
Галасували на ввесь рот.
|
По мертвих жалібно кричали,
По грудях билися, стогнали,
Латинів проклинали рід;
Про Турна ж всі кричали сміло,
Що за своє любовне діло
Погубить даром ввесь нарід.
Ода до князя Куракина.
Гей, Орфею небораче!
Де ти змандрував од нас?
Як би тільки ти, козаче,
Мні під цей згодився час!
Кажуть про тебе іздавна,
Що у тебе кобза гарна,
Кобза дивная така,
Що, як забряжчиш руками,
То і гори з байраками
Стануть бити гопака.
Глянь, Орфею, глянь із неба,
Дай кобзури мні своєй:
Мні іграти пісню треба,
Пісню гарную на ней;
Треба голос піднімати,
З новим годом поздравляти
Пана милого того,
Що і паном бути вміє,
І, як батько, не жаліє
Живота для нас свого.
Олексію, любий пане!
Я про тебе річ начав,
Та боюсь, як слів не стане,
Щоб ти миі не накричав;
Бо я наперед признаюсь,
Що я з музами не знаюсь,
Тільки трохи чув про іх.
Та і музи лоб нагріють,
Поки проспівать успіють.
Половину діл твоіх.
Я про те мовчати буду,
Що стьожками скручен ти,
|
