Що на тобі, мов на чуду,
Де не глянеш, все хрести;
Що нільзя зглянуть очами
На жупан твій за звіздами,
Як на сонце серед дня;
Що од стьожок шия гнеться,
Що іззаду ключ човпеться:
Все, мабуть, це не бридня!
Не Чернигів, не Полтава
Цеє все тобі дала:
Знать давно про тебе слава
В Петербурзі загула;
Знать ти добре там труждався,
Не по запічку валявся,
Що попав царю під лад.
Знав і царь, з ким подружити,
На кого ярмо зложити.
Аж тепер і сам він рад.
Рад він, що ярмо ти тягнеш
Не гнучись, як добрий віл;
День і ніч од поту мьякнеш,
Робиш добре, скільки сил.
Рад сказати правду-матку,
Що крутенькую загадку
Нашим ти задав панам;
Бо, щоб мали чисті душі,
Щоб держали строго уші,
Ти собой іх учиш сам.
І до віку не забуду,
Як я раз к тобі прийшов.
Ах, мій Боже, скільки люду
Всякого я тут найшов!
Повні сіни, повна хата
Нашого набиті брата,
Аж нільзя пропхнутись мні,
А попів, купців та панства
І жидів, того плюгавства,
Мов на ярмарку в Ромні!
Всі ж не з балами стояли,
Всі були по ділу тут,
Папірки в руках держали,
Хто багацько, хто лоскут;
Хто чолом бив на сусіда,
|
Хто на пана людоіда,
А по-просту — на суддю,
Що за цукор та за гроші
Ізробив суд нехороший,
Цілу розорив сімью.
І таких було доволі,
Що прохали на панів,
Що пани зо злоі волі,
Не дають орати нив;
Що козацькими землями,
Сінокосами, полями
Вередують, мов своім.
Суд у правду не вникає,
За панами потакає,
Щоб було йому і ім.
Не прогнівайсь, Олексію,
На нескладну річ мою,
Що я говорити смію
Про писарню ще твою.
Раз мні буть там довелося…
Але ж скільки там човплося
За столами писарів!
Там паперів тучі, тучі,
Писарів же кучі, кучі,
Мов в Петрівку косарів.
Пишуть, пишуть та й несуться,
Щоб ти поглядів, чи так.
Треба ж тут тобі надуться,
Треба знать, підправить як;
Треба всякую папіру
Привести як раз до шниру,
Підвести все під закон!
Ніколи борщу хльобнути,
Ніколи ж і в смак заснути, —
Ти забув на хліб, на сон.
А про жінку та про діти
Думати тобі коли,
Щоб обуті і одіті,
І не голодні були?
Ні, про це ти не згадаєш:
Жінку ти другую маєш,
Дочки, син тобой забут.
Жінка у тебе —Полтава,
|
