Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/57

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

консультації з метою впорядкованого розвитку їхніх відносин і обміну думками з міжнародних і регіональних питань не рідше одного разу на два роки по черзі у Києві та Анкарі.

Договір визначив напрями широкої двосторонньої співпраці. Наголошено на необхідності розвитку всебічного співробітництва в економічній, торговельній і науково-технічній галузях з метою підвищення добробуту обох народів, створенні сприятливих правових, економічних і фінансових умов «для поетапного переходу до широкого ефективного і вільного обігу товарів, послуг і капіталів між двома країнами».

Держави домовилися, що заохочуватимуть розбудову контактів між їхніми народами і розвиток туризму, сприятимуть зміцненню зв'язків між молодіжними і спортивними організаціями, розвиватимуть співробітництво в галузях науки, техніки, культури, мистецтва, освіти та інформації.

Особливого значення надано питанню взаємодії у чорноморському регіоні на основі «Декларації про чорноморське економічне співробітництво», активізації прибережної торгівлі, перетворенню басейну Чорного моря в «зону миру, стабільності і процвітання», співпраці в галузі охорони навколишнього середовища.

Договір укладено терміном на десять років з автоматичним продовженням його дії на наступні п'ятирічні періоди, якщо він не буде денонсований однією із сторін.

З часу підписання договору характерною рисою відносин між Україною і Турецькою Республікою став розвиток активного політичного діалогу, зокрема на найвищому рівні, формування договірно-правової бази українсько-турецької міждержавної співпраці. Під час офіційних візитів Президента Турецької Республіки С. Деміреля в Україну (1994) і Президента України Леоніда Кучми до Турецької Республіки (1996) укладено низку міждержавних угод: «Про кордони економічних (морських) зон України і Республіки Туреччина», «Про військово-технічне співробітництво», «Про морське торговельне судноплавство» тощо. Основну договірно-правову базу відносин остаточно сформовано у період з 1998 до 2000 під час офіційних візитів Президента Турецької Республіки С. Деміреля в Україну (1998) і Президента України Л. Кучми до Турецької Республіки (2000). Під час цих зустрічей укладено консульську конвенцію та низку двосторонніх угод «Про співробітництво в галузі охорони здоров'я та медичної науки», «Про співробітництво в галузі освіти», «Про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища».

Серед стратегічно важливих міждержавних договорів, укладених після 2000: «Угода про створення Чорноморської групи військово-морського співробітництва» (2001), «Про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору» (2001), «Угода про технічне і фінансове