Перейти до вмісту

Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/62

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Одним з напрямків двосторонньої співпраці визначено співробітництво у сфері боротьби із злочинністю, в тому числі з її організованими формами, що мають міждержавний та міжрегіональний характер.

Спеціально наголошується, що цей договір не спрямований проти третіх країн. Обидві сторони розглядають своє співробітництво як складовий та динамічний елемент подальшого розвитку процесу НБСЄ.

Договір укладено терміном на десять років. Його дія автоматично продовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна зі сторін не заявить шляхом письмового повідомлення про своє бажання денонсувати його.

Договір створив сприятливі рамкові умови для розвитку двосторонньої та багатосторонньої співпраці. Нині українсько-грузинські відносини мають широку договірно-правову базу: 115 підписаних документів між Україною і Грузією, ними охоплені практично всі напрями співробітництва.

Літ.: Зібрання чинних міжнародних договорів України. — К., 2004, № 4 (Книга 2).

О. М. Горенко.

ДОГОВІР ПРО ДРУЖНІ ВІДНОСИНИ І СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ УКРАЇНОЮ І РЕСПУБЛІКОЮ БОЛГАРІЯ 1992. Укладено 5 жовтня 1992 в м. Софії за підписами Президента Республіки Болгарія Ж. Желева та Президента України Л. Кучми, ратифіковано Верховною Радою України 9 квітня того ж року. 2 березня 1994 договір набув чинності після обміну ратифікаційними грамотами. Договір став результатом політичних змін, що сталися в Україні й Болгарії: проголошення Незалежності України 24 серпня 1991, визнання Болгарією незалежності України 5 грудня 1991.

Згідно із договором Україна і Болгарія задекларували, що у продовження традиційних дружніх взаємин «сповнені рішучості надати сучасний вимір співробітництву між обома державами» і «розвиватимуть дружні відносини відповідно до зобов'язань, зафіксованих в документах Наради з безпеки і співробітництва в Європі». З цією метою сторони взяли на себе зобов'язання усіляко сприяти розвитку контактів і проведенню зустрічей між представниками органів державної влади і управління на різних рівнях (зокрема міністри закордонних справ двох держав зустрічатимуться не менше одного разу на рік), а також — між політичними партіями, рухами, громадськими організаціями, окремими громадянами, містами-побратимами та іншими адміністративно-територіальними одиницями.

Домовлено розвивати співпрацю у галузі економіки і торгівлі, науки і техніки, освіти, туризму та екології; сприяти збереженню етнічної, мовної, культурної та релігійної ідентичності осіб української національності, які постійно проживають у Болгарії, і болгар в Україні; вживати заходи для спрощення консульського обслуговування, митного і прикордонного оформлення