Договором також врегулювалися питання про виведення російських військ з території Болгарії й Молдови; перебування при султанському дворі російського посланця (міністра другого рангу); обміну полоненими без викупу; взаємної поваги релігійних конфесій, будівництва православної церкви в Константинополі; безперешкодного доступу представників однієї із сторін до водних артерій (зокрема морів Білого й Чорного), що належать іншій стороні та ін.
Договір підписали генерал-фельдмаршал граф Петро Румянцев (з боку Російської імперії, імператриці Катерини II) і верховний візир Муссун-Заде Мегмет-Паша (з боку Оттоманської Порти, султана Абдул Гаміда ). 21 (10) березня 1779 було підписано Айнали-Кавакську конвенцію — додаток до діючого договору, що підтверджував усі попередні зобов'язання сторін, а також встановлював термін виведення російських військ з Кубані, Криму й Тамані.
К.-К. м. д. закріпив вихід Російської імперії до Чорного моря, сприяв підвищенню безпеки південноросійських і південноукраїнських територій та їх економічному розвитку.
Літ.: Дружинина Е.И. Кючук-Кайнарджийский мир 1774 г. (его подготовка и заключение). — М., 1955; История дипломатии. — М., 1959, т. 1; Под стягом России: Сборник архивных документов. — М., 1992.
В.В. Піскіжова.
