театру як важливого елементу виховної роботи з учнями, які заохочувалися до постановки російською мовою «творів патріотичного змісту». Водночас адміністрація закладу вимагала, щоби перед кожною виставою розігрувалися п'єси французькою та німецькою мовами з метою кращого їх засвоєння. Починаючи з 1824 учасником аматорського театру був М.В. Гоголь. Він виступав як актор і режисер у п'єсах Ж.-Б. Мольєра, що ставилися мовою оригіналу.
1832 Ніжинську гімназію трансформовано у фізико-математичний ліцей, де випускники гімназій упродовж трьохлітнього курсу навчання здобували вищу освіту. 1840 на його базі створено юридичний ліцей з метою підготовки чиновників-юристів.
Розвитку міжнародної співпраці закладу сприяв професор природничих наук А.Л. Андржейовський, який у 1839–40 листувався з визначним французьким природознавцем Ж.-Б. Борі де Сен-Венсаном, а 1841 надіслав французьким колегам насіння й рослини, зібрані ним в околицях Ніжина.
1874 ліцей реорганізовано в історико-філологічний інститут. Навчання в ньому тривало чотири роки, на останніх двох курсах здійснювалася профільна підготовка вчителів класичних мов, історії, сучасних мов і літератур для середніх навчальних закладів. У другій половині 1870-х — на початку 1880-х рр. на базі інституту було створено знамениту ніжинську філологічну школу.
Упродовж 19 ст. у формуванні науково-освітніх традицій Ніжина важливу роль відігравали іноземні фахівці. У зв'язку з тим, що серед учнів Ніжинській гімназії вищих наук були етнічні греки, на запрошення І.С. Орлая з 1824 до 1833 посаду молодшого професора грецької мови й словесності обіймав учитель Ніжинського Олександрівського грецького училища Х. Ієропес. Професор французької словесності І.Я. Ландражин (1822–1838) ознайомлював учнів з творами Вольтера, К.-А. Гельвеція, Ш.-Л. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо. Під керівництвом професора німецької словесності Ф.О. Зінгера (1824–1830) вихованці гімназії перекладали твори Й.-Ф. Шіллера, Й.-В. Гете та ін. авторів. У 1820-х рр. французьку словесність і мову викладав А.А. Аман, а на посадах наглядача за вихованцями, вчителя французької мови й каліграфії перебував Я.К. Воаргарт (1831 його призначено помічником бібліотекаря). 1829 наглядачем за вихованцями затверджений К.І. Делятр. Упродовж 1832–1847 лектором французької словесності в ліцеї був Я.Я. Лельєвр, під керівництвом якого учні здійснювали переклад і критичний розбір французьких прозових та віршованих творів, перекладали оригінальні тексти російських авторів, писали твори-роздуми.
У 1843/44 навч. році Лельєвр включив до навчального плану аналіз знаменитої праці Ш.-Л. Монтеск'є «Про дух законів» (1748). У 1850–1866 французьку словесність у ліцеї викладав Ю.М. Ганнот, а від 1866 до 1870 заняття з французької мови проводив А.М. Френізі. У 1861–1867 лектором
