номор'я. — Од., 1927; Золотов В.А. Внешняя торговля южной России в первой половине ХІХ века. — Ростов н/Д. — 1963; Гуржій І.О. Україна в системі всеросійського ринку 60–90-х років ХІХ ст. — К., 1968; Саркисьян С., Ставницер М. Улицы рассказывают… — Од. 1968; Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К., 1969; Одесская область в Великой отечественной войне 1941–1945. Документы и материалы. — Од., 1970; Tirelli M.C. Realtà e prospettive economico-commerciali della Russia meridionale sul finire degli anni trenta del secolo XIX: il rapporto del console sardolucchese in Odessa // Studi storici e geografici, Pisa, 1979, № 3; Герлігі П. Одеса. Історія міста, 1794–1914. — К., 1999; Історія Одеського університету (1865–2000). — Од., 2000; Варварцев М.М. Італійці в культурному просторі України. — К., 2000; Станко В.Н. Історія Одеси. — Од., 2002; Воронцов М.С. Записки губернатора. Мемуари. — Од., 2003; Одесская старина. Очерки одесских краеведов ХІХ века. — Од., 2006.
М.М. Варварцев.
ОДЕСЬКЕ БОЛГАРСЬКЕ НАСТОЯТЕЛЬСТВО (Одесското българско настоятелство) — громадська організація, створена болгарськими іммігрантами в Одесі (1854–1917). Її активними діячами були Ст. Д. Тошкович, Н.Х. Палаузов, Н.М. Тошков, К.Н. Палаузов, попечителем — архієпископ Херсонський і Таврійський Інокентій. О.б.н. відіграло важливу роль в історії Болгарського національного відродження. Під час Кримської війни 1853–1856 воно займалося формуванням загонів добровольців на допомогу російським військам, збиранням коштів для підготовки національновизвольного повстання в Болгарії. За сприяння настоятельства в Болгарії відбудовувалися школи й училища та зводилися нові. За імператорським указом від 21 травня 1858 О.б.н. було затверджене як благодійна організація.
Його діяльність передусім була спрямована на матеріальну підтримку болгарських навчальних закладів, церков і монастирів, а також болгар, що навчалися в Російській імперії. О.б.н., зокрема, надавало кошти на здобуття освіти болгарським письменником і політичним діячем В. Друмовим та істориком, філологом, діячем Болгарського національного відродження М. Дриновим. За сприяння О.б.н. були запроваджені стипендії для болгар, які здобували освіту в навчальних закладах Києва, Одеси, Миколаєва, Москви та Петербурга. 1862 настоятельство передало Пловдівському училищу географічні карти, 1865 надіслало до Болгарії понад 1900 книг. Воно допомагало в організації квітневого повстання в Болгарії 1876. У відповідь на звернення О.б.н. до всіх університетів Російської імперії з проханням передавати в дар книги Болгарській народній бібліотеці, 1879 свої праці надіслали вчені Київського університету О.В. Романович-Славатинський, О.П. Матвєєв, С.С. Гогоцький, Ф.Я. Фортинський. Делегат від настоятель-
