мецькій та англійській мові, яке позначає і Русь, і Росію Московію (в сенсі російської держави/імперії)? Оскільки це залишає забагато простору для довільних тлумачень або ж видавання авторських гіпотез за дійсність, то ми тут намагаємось до XVII–XVIII ст. просто подавати транслітерацію (Русія, Руссія), а згодом виходити з номенклатурного контексту карти: якщо на ній існує у якійсь формі "Московія" паралельно із "Руссія", то "Руссію" ми тлумачимо як "Русь", без обов'язкової прив'язки до Московської держави. Якщо ж "Московія" зникає, і залишається лише "Руссія" з прив'язкою до Російської імперії, то ми перекладаємо як "Росія" і, відповідно, у нас з'являється "Малоросія", а не "Мала Русь". Інші приводи для відмінності назв нам надає лише наявність одночасно назви "Рутенія", яка ніколи не відносилася до Московії, але це стосуватиметься століть ХІХ і ХХ.
У ті ж часи провідними подіями європейського життя стали дві війни: на заході за Іспанську спадщину (1701–1714) та на сході – Велика Північна (1700–1721). Друга для української історії має трагічне значення, перекресливши спробу Івана Мазепи відновити самостійність Гетьманщини. Звісно, що виступ його був вимушеним ризикованим кроком, але це була одна із тих ситуацій історичного вибору, сама ідея якого потім живе набагато довше за учасників події. Війна була, як ми знаємо, "Північною", присвяченою пануванню на Балтиці, але військова вдача (точніше невдача) привела війська молодого амбітного шведського короля Карла ХІІ на українські землі. Гетьмана Мазепу це поставило перед важким неочікуваним вибором – зберегти лояльність до не менш амбітного, особисто симпатизуючого гетьманові, але очевидного руїнника українських вольностей Петра І, або ж податися з однодумцями у табір шведів, шукаючи можливої зовнішньополітичної альтернативи. Хоча зізнаємося,
