Сторінка:Українська Гельсінкська Група 1978-1982. Документи і матеріяли (Торонто-Балтимор, 1983).djvu/437

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

«Гельсінкі» не мають можливости бути присутніми на суді.

Він заявив, що не бажає бути присутнім на такому суді, і наполягав на тому, щоб його вивели із залі суду. Його залишили. Він оголосив голодівку.

Інкриміновані Л. Лук’яненкові матеріали не були прочитані в суді. Не було ні аналізи тексту, ні доказів наявности наклепу.

Наполегливі прохання Л. Лук’яненка — прочитати той або інший документ — не були задоволені. Зокрема він кілька разів просив, щоб йому дали можливість прочитати свою статтю «Зупиніть кривосуддя», бо багатьох свідків розпитували про розповсюдження цієї статті.

Л. Лук’яненко не мав адвоката. Захисну промову він виголошував сам упродовж 3-4 годин. Суддя разу-раз перебивав його, забороняв йому читати будьякі тексти, мотивуючи це тим, що судові вони й так відомі.

Суд визнав Левка Лук’яненка особливо небезпечним державним злоцинцем рецидивістом і засудив його на 10 р. позбавлення волі у виправно-трудовій колонії (таборі) особливого режиму і на 5 років заслання.

* * *

Левкові Лук’яненкові минуло 50 років. П’ятнадцять років він був ув’язнений; не менше як половину цього терміну — у Володимирській в’язниці та у внутріщньотабі рних в’язницях...; 1961 року він, засуджений на найвищу кару, три місяці перебував у камері смертників. Його здоров’я дуже підірване; він хворіє на виразку шлунка, холецистит та інші недуги.

Новий вирок — умови, в яких йому доведеться відбувати термін позбавлення волі — може бути для нього смертельним.

15 років дружина Л. Лук’яненка ждала свого чоло-