Виробленню мовної спільності сприяла і сприяє також спільна писемність: латинська, слов'янська, арабська, ієрогліфічна, деванагарі, що є у поєднанні з іншими мовними елементами дійовим засобом міжмовної комунікації.
Вже зараз створено спільний для багатьох мов інтернаціональний мовний фонд, особливо фонд соціалістичних інтернаціоналізмів, що сприяє розвитку взаєморозуміння і співробітництва. Усі ці процеси активізують творчі можливості мови кожної нації, її прагнення до вдосконалення, до осягнення дедалі нових понятійних цінностей сучасного світу. Ці процеси підносять також значення мов народів, що борються за своє визволення з-під ярма колоніалізму і неоколоніалізму, що намагаються побудувати нове суспільство на справедливій соціальній основі, основі миру, прогресу, соціалізму.
Одним із знаменних наслідків 50-річного розвитку нашої великої багатонаціональної соціалістичної держави поряд із грандіозними звершеннями в усіх галузях комуністичного будівництва, як відзначається у Постанові ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», є величні досягнення у розвитку духовної культури народів СРСР, у створенні їх єдиної багатонаціональної соціалістичної культури, у розвитку мов соціалістичних націй і народностей СРСР:
«Вирощено національні кадри, досягла розквіту соціалістична змістом, національна формою культура народів. В небачених раніше масштабах створюються і друкуються мовами народів СРСР твори літератури і мистецтва, наукові праці, випускаються газети і журнали.
Важливим результатом успішного розв'язання національного питання в нашій країні є всебічний розвиток мов усіх соціалістичних націй і народностей Радянського Союзу. Понад 40 народів, які в минулому не мали своєї писемності, дістали в радянський період науково розроблену писемність і мають тепер розвинені літературні мови Всі нації і народності СРСР добровільно обрали російську мову як спільну мову міжнаціонального спілкування і співробітництва. Вона стала могутнім знаряддям взаємозв'язку і згуртування радянських народів, засобом прилучення до найкращих досягнень вітчизняної і світової культури»[1].
Говорячи про велике значення російської мови як могутнього засобу міжнаціональних зв'язків, спілкування і єднання народів СРСР, про його високу роль в житті сучасного світу, Л. І. Брежнєв у доповіді «Про п'ятдесятиріччя Союзу Радянських Соціалістичних Республік» відзначив:
«Швидке зростання міжнаціональних зв'язків і співробітництва веде до підвищення значення російської мови, яка стала мовою взаємного спілкування всіх націй і народностей Радянського Союзу. І всіх нас, товариші, звичайно, радує, що російська мова стала однією із загальновизнаних світових мов!»[2].
Соціалістичний лад забезпечив вільний, рівноправний розвиток і розквіт мов усіх соціалістичних націй і народностей СРСР.
