5. Наприклад: «Либонь, тому, що сам упевняв її в несосвітенності того, а може, що був сповнений якоїсь сили, якоїсь несхитної твердості й чистої, незнищенної душевної жаги», ― Ю. Мушкетик, Жорстоке милосердя, стор. 46; «А вам треба наголосити на основній конфронтації сил, адже не лірична лінія, а головна боротьба незжиренностей ― це контрапункт фільму, його ручній, його двигун». ― О. Гончар, Циклон, стор. 112.
6. Наприклад: «Переточена мурашнею вітлілість — то було все, що зосталось від Йони», — О. Гончар, Циклон, стор. 62; «Зболілість, здається, навіть образа враз налилася в тих ще розсяяних відданістю юних очах…». ― Там же, стор. 129. «Тепер все частіше очі несуть надвечірню пригаслість». — Там же, стор. 129; «Ненавиджу власне безсилля і цю очужілість, яка не віщує добра». ― Там же, стор. 27.
7. «Купцеві прокльон й погрози, оратаєве захоплення, охоронцева збаранілість ― ніщь не обходило, видно, цього чоловіка…». — П. Загребельний, Первоміст, К., «Радянський письменник», 1972, стор. 24.
8. «Сучасна українська літературна мова». Морфологія. За загальною редакцією акад. АН УРСР І. К. Білодіда, К., «Наукова думка», 1969, стор. 204.
9. М. А. Бакина, Имена прилагательные как производящие основы современного словообразования. — «Развитие словообразования современного русского языка», М., «Наука», 1966, стор. 66.
10. Див.: «Очерки по исторической грамматике русского литературного языка XIX века. Изменения в словообразовании и формах существительного и прилагательного», М., 1964, стор. 348.
11. М. А. Бакина, названа праця, стор. 67-68.
12. Див.: «Словообразование современного русского литературного языка», М., «Наука», 1968, стор. 137—138.
13. Див.: «Словообразование современного русского литературного языка», стор. 137.
