ли і морозили; сама гадка о них запирала дух в грудях і наповнювала його відразою, глухою, смертельною ненавистю до всього, що бідне, обдерте, нужденне, повалене в грязь, придавлене нещастям”; ”Гей, ти, де ти балагуло, маєш ти там що на зуби?”; ”…А коли не раз бідні, покривджені ріпниці з нужденними лицями, в лахах, просяклих кип'ячкою, плакали перед ним, допоминаючися повної плати, він /Гольдкремер/ сплював, відвертався і казав слузі викидати їх за двері”.
Стилістичне значення вжитих ФО, утворюючись різноманітними засобами: лексичними, синтансичними, граматичними, словотвірними, семантичними, впливом контексту, складається із експресивно-стилістичного, нормативно-стилістичного і функціонально-стилістичного компонентів. Експлікація того чи іншого складника стилістичного значення ФО у прозових творах І. Франка зумовлюється переважно складом їх лексичних компонентів.
Якщо компонентами ФО виступають слова, які у вільному вживанні мають нейтральне значення, то стилістичне значення фразеологізму визначається насамперед змістом фразеологічного образу, який і детермінує стилістичні властивості ФО, відмінні від стилістичних рис тих слів, які входять до її компонентного складу. Наприклад: ”Якась дика, незвана сила повергла його, Германа, і він пустився щосили утікати горі улицею, аж земля під ним загуділа”; ”А знаєте, докинув той, що при млинку, — я як ся дивлю на нього, то все си гадаю, що він /Герман/ не згине своєю смертею”. У цих прикладах фразеологізм /пустився утікати/ аж земля під ним загуділа виражає “великий переляк”, а фразеологізм не згине своєю смертею — ”наглу /неприродню/ смерть”. Експресивний компонент стилістичного значення в обох випадках — це (нерозбірливий текст) образності, пов'язаний з відтінком іронії. Образність як лінгвістичний експресивно-емоційний засіб створює у прозі І. Франка особливе сприйняття денотативного значення внаслідок опосередкованого /переносного/ виражально-зображувального способу передачі думки.
Ефект образності викликається часто оцінювальним моментом, відсутнім у слів, які входять до складу ФО.
Якщо до складу фразеологізму входять слова, які стилістично марковані у вільному вживанні, то стилістичне значення такої ФО актуалізується у прозових творах І. Франка саме таким, стилістично відзначеним, компонентом. Налриклад: нормативно-стилістичний компонент значення слів шибонути у значенні ”вдарити”, вилупити /очі/
