Органічно влилися в сучасну лірику символічні фольклорні зіставлення дівчина ~ зоря; калина, тополя, квітка; голубка, горлиця, рибка, що функціонують у вигляді власне порівнянь і входять до складу метафор (Не зоря, зоря-калина… — дівчина, В. Сосюра).
Як бачимо, українські радянські поети широко послуговуються народно-пісенним словом, що описує дівчину. Спостерігається пряме запозичення усталеної тропіки і трансформація її в мові сучасної поезії. Традиційні фольклорні епітети можуть втрачати певні семи при активізації інших. Одним із шляхів оновлення епітетів є зміна постійної для народної пісні сполучуваності.
Поряд із народно-пісенними порівняннями у мові поезії твориться ряд зіставлень, синонімічних до традиційних, побудованих на властивих фольклорові асоціаціях.
Входячи в сучасній ліриці до складу метафор з конкретно-чуттєвими ознаками, переважно дієслівних, постійні епітети, порівняння оновлюються, набувають нових експресивно-емоційних відтінків, статична фольклорна ознака динамізується, активізацією нових сем підтримується образність усталених комплексів.
Традиційні метафори, що набули особливостей фразеологічних утворень, з меншою активністю піддаються трансформаціям.
Усталені фольклорні засоби взаємодіють у мові сучасної поезії із абстрактною, науково-технічною, розмовною лексикою, естетизуючи первинно далекі від поезії слова, виявляючи нові відтінки в семантиці народно-пісенного слова, по-новому передаючи спільні семи.
Мова фольклору продовжує активно збагачувати мовно-стилістичні засоби сучасної поезії, посилюючи її ліризм, національний колорит.
1 Білодід І. К., Ващенко В. С. Фольклорний компонент основи художньо-естетичних засобів мови. — В кн.: Про культуру мови. К., 1964, с. 177. 2 Єрмоленко С. Я. Розвиток художнього стилю. — В кн.: Мова і час. К., 1977, с. 93. 3 Словник української мови: В 11-ти т. К., 1971. Т. 2, с. 298. Далі користуємося скороченням — СУМ. 4 Хроленко А. Т. Лексика русской народной поэзии (на материале лирической песни). Курск, 1976, с. 50.
Надійшла до редколегії 20.02.83
Н. Я. ГРИПАС, канд. філол. наук, Кам'янець-Подільськ. пед. ін-т
У розвитку і збагаченні літературної мови важлива роль належить письменникам — майстрам художнього слова. Творчість кожного істинного майстра художнього слова характеризується насамперед максимальною широтою (у кількісному і семантичному відношеннях) використання загальновживаних слів.
Однією з важливих рис творів І. Франка є використання загальновживаного слова в повному семантичному обсязі. Так, наприклад, прикметник темний зустрічається у його творах 343 рази з різними значеннями і семантичними відтінками:
