1. Позбавлений світла, мало освітлений: Вулиці тісні, і темні, мов рови ті глибоченні. Глухо кожний крок луна[1].
2. Важкий, гнітючий, сумний, похмурий: І чую, як при тих словах із мене обпало щось, мов листя, мов краса, а щось влилося темне і студенне, — се віра в чорта, віра в чудеса. Якась безмірна, темна і глибока тривога ледом обдала все тіло. Та мені в борбі важкій з темними думками навіть у країну мрій шлях заріс тернами.
3. Незрозумілий, невиразний, нечіткий, невідомий: Вся книга отаким набита: я ж сам ліпив її довго, кожний стих! Бо суперечливість цілковита. Однако темна для розумних і дурних. Де нам доглянуть оком темний слід затертої, забутої провини?
4. Неосвічений, відсталий: Чом же ти, світло чужі землі ллючи, сам мусиш темний, непросвітний жить. Я робив експерименти, а ті темні, прості люди се взяли за злії чари.
5. Злий, ворожий, жорстокий, підозрілий, негідний: Дожидав я, аж мій батько, як була умова, знай, там у зрадників тих темних на вербунок військ таємних рушить у сусідній край. Ти не мати моя! З слів твоїх не любов помічаю. Ти не мати! О, ти Азазель, темний демон одчаю. Лишень Валентій (…) ходив-бродив в тім жизні-океані, на всю красу глядів завмерлим оком, в зболілім серці, наче темна гадь, клубились сумніви, понурі думи.
6. Близький до темного колір, густо насичений, непрозорий: Понад чолом її кучері так темні, як нічна пора. Вранці ніколи не лий вино темне на жертву Зевесу. Як люблю я по лісі блукати у гарну днину літню, в темній тіні дерев спочивати.
7. Сліпий: А хто чужий траплявся у город їх, то тут його хапали і, вивертівши очі, напували отруйним зіллям, і в тюрму саджали (…). І ось я темний у тюрмі ридаю.
Лексема темний входить до системи активних художньо-зображальних засобів Каменяра. Тільки з іменником ніч (нічка) прикметник темний поєднується як епітет 38 разів: А скоро ніч темна на степ налягла, орда печенігів страшна надтягла. А коли сонце (ярке), що розрізує воздух безмірний, коням своїм бистроногим готовимо темную нічку, замисл у грудях своїх повзяв Айзона син (…). Виконує функцію епітета слово темний і при іменниках ліс, гай, пуща, праліс, бір, дебрі, діброва, гущина: Долів кинувсь ледінь, долом темним лісом; взяв на себе ружжя, а на плечі молот, спішить лісом темним ід кріпкому замку. Як нічні засяють зорі, ждіть на мене в темнім гаю. В темних пралісах ночували.
Прикметник темний може виконувати у Франкових текстах функцію підсилюючого образного компонента. Наприклад, при посиленні антонімічних понять: Віддавна в многих заходах людських буває щастє лиш покуса й небезпека, підносить гордого на шпиль висот гірських, там усміхається, мов рівнина далека, розкішна й
- ↑ Тут і далі ілюстративний матеріал подається за виданням: Франко І. Твори: В 20-ти т. К., 1950—1955.
