Сторінка:Українське мовознавство. №19. 1992.pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

дици (ХІЇ ст.). У сучасній українській мові слово святії має приблизно такий вигляд, як у ХІЇ ст. й

Автор одного 3 написів кається з тому, що допустився грі) ха--з'їв у піст порося: полашє Коузома, пороса. Книжна мо» ва того часу вживала церковнослов'янську форму праса. Як виняток пороса зустрічається лише раз в ІЇзборнику Святосла- ва 1073 р. Графіті містять ім'я Володимирв. Допускаємо, що в середньовічному Києві говорили волода. Сучасне українське влада -- пізніше запозичення з польської мови. А коли спертися на думку А. Ю. Кримського про поступове злиття ві та й, то ім'я Володимирь у мові киян ХП ст, звучало майже так, яків сучасній українській мові.

Тенденція до повноголосся настільки охопила київськорусь- ку мову, що кавіть у пам'ятках ХІР--ХПІ ст., оригінальних та переписаних із болгарської, почали з'являтися повноголоскі форми навіть там, де Їх не могло бути, Живомовпа стихія про- бивалася крізь літературно-церковні норми. У мові киян співіс- нували форми золодви та золодви, золоба і звлоба, моного Ї жоного, сьрєбро і сєрєбро. Всі вопи є у писемпих пам'ятках Жиївщини ХІ--ХИ ст. Ці приклади підводять пас до найсклад- нішого явища давньоруської фопетики, а саме до занепаду редуковатих, па якому слід зупинитися докладніше. У київсь- хих графіті такий процес знайшов досить незвичайне відобра- жентя,

По-перше, всупереч припущенням, редуковані у слабкій по- зиції стоять на своїх традиційних місцях, навіть у написах ХІМ ст. Це тоді, як більшість учених дотримується думки про те, що початок процесу занепаду редукованих приладає на ХІ-- початок ХП ст.

На вашу думку, пижия межа цього процесу-- ХІ ст.-- не підходить для давньокиївського говору. Дапі ці, взяті з пам'я- ток книжної писемності, пе відповідають реальній ситуації. Як відомо, ці пам'ятки перебували під значиим впливом мови цер- ковнослов'янської Й до пих автоматично могля бути перенесе- ві риси цієї мови, де процес занепалу редукованих відбувався раніше.

Епіграфічиї пам'ятки налічують лише два приклади, де не- має редукованого в слабкій позиції. Перімий -» напис на Тьму- таракайському камепі (1068) пругий -- напис у Софійському соборі в Києві: придє князь (пак. -

По-друге, серед написів є чимало прикладів заміни слаб- ких редукованих голосними повного утворештя. Такі заміни. по- зинаються з ХП ст. Багато хто з дослідників звертав увагу на подібні плутання, Їх навіть вважали явищем, характерним для ХИ-АХІИІ ст. Ось кілька прикладів.

Графіті ХП ст. з печери Ісака Грішного та Феофіла: Ивано арбшьной седє денль єсть, Тут у слові «Іван» в кінці замість з стоїть о. А також є -- у першому складі слова сьдє.

Напис ХІР ст. (ях1169 р.) про відвідування Києва вдовою

10