ри
Жліли твори, датовані ХІ століттям, Про розміри цього величез- вого провалу в нашій духовній культурі можна судити з такої інформації. За свідченням істориків та археологів, з часу хре- щення Русі (988 р.) за 250 років було зведено близько
10000 церков і 200 монастирів. Для здійсненпя церковної від-
прави в них треба було мати не менше, ніж 85 тисяч богослуж- бових книг! Але це ще не все? Існувала світська, нецерковна лі- тература. Літописавня велося не тільки в монастирях, а й у великокиязівських містах та удільних князівствах, Тому дослід- ники вважають, що загальна кількість рукописних книг у Київ- ській Русі до ХІМ ст. сягала 100 тисяч примірників, а разом із завезеними з південнослов'янських країн значно перевищувала цю цифру.
Чому ж у такому разі, за даними Археографічної комісії, що зверталася до всіх бібліотек, музеїв та архівів, виявилося, шо від періоду ХІ--ХІМ ст. до нас дійшло лише 1868 книг, з них 375 Євангелій?
Відловідь проста. Невблаганний і жорстокий час, безперерв- ні грабіжницькі набіги на багатостраждальну нашу землю зро- бали своє чорие діло. Тільки половці вчинили понад п'ятдесят великих походів на Русь, перетворюючи найбагатші й найна- селеніші землі на пустелю. Гинули люди, заростали бур'янами родючі землі, горіли рукописні книги. А потім сталася трагедія, акалогію якій важко відшукати в історії Європи: татаро-мон- гольщина надовго перервала розвиток руської цивілізації, ви» топтала душі наших предків, поселивши туди рабство та ком- плекс неповноціїшості. Беремо на себе сміливість твердити, що феномеп тоталітаризму був експортований нам із Центральної Азії у вигляді як ідеї, так і її живого втілешня, Захистившти За- хідну Європу ціною свого падіння, ми потім століттями будемо доганяти західноєвропейську Цивілізацію...
Та повервімося до А. Ю. Кримського, Найдавніші південно- руські (територія України) пам'ятки, що природно були в ко- лі його уваги, такі: з Київщини - Ізборники Святослава 1073 та 1076 років, Сивайський патерик ХІ ст., житійний Успенський збірпик ХП ст. із творами місцевих печерських отців, Богосло- віє Івана Дамаскіна ХІР ст., Студійський устав бл. 1193 р., Зла- тоструй ХП ст; з Чернігівщини -- Румянцівська ліствиця ХП ст. з Волині-- уривки Турівського Євангелія ХІ ст., з Чер- воної Русі -- південногалицькі Слова Григорія Богослова ХІ ст., північногалицьке Євангеліє 1144 р., Віденський октоїх ХІ-- ХІПІ ст. Христинопільський апостол ХІЇ--ХИІ ст., північнога» лицьке Євангеліє 1268--1301 р.; буковинське Долгароноаій» ське Єваштеліє ХП ст. буковинське Євангеліє Євсевія 1283 р. таїн.
«Писано ці ккиги,- як зазначає учений, - чужою, церковно» слов'янською (болгарською) мовою, Тільки ж писарі малорусь- кі не хотячи робили описки в дусі своєї живої мови і, через це ми з-попід церковнослов'янської кори виловлюємо загальні за-
ї
р з
