t’urpa турпа — гарний, чудовий. Життя і щастя тобі, мій турпо.[1]
derepani дерепані — коридор, широкий балкон по всьому фасаду одноповерхової оселі з піддашком. Чистий, ахайний, він весь, од дерепані до воріт, поріс буйною зеленою травою.[2]
sap’alne сапалне — 1. в'юк: 2. міра вина, бл. 5 гектолітрів. Казали, що і в найбільш неврожайні роки вдова продавала не менш як три сапалне вина.[3]
Грузинський глухий лабіальний /p/ може передаватися українським фрикативним ф, особливо в словах, які в грузинській мові є запозиченнями зі зміною оригінального /f/ на /p/.
mapraši мафраш або мапраша — великий лантух з килимової тканини. Все це вона згорнула спочатку в гаптоване синє покривало, потім у килим і перев'язала мотузками, немов мафраш.[4] Георгій глянув на постелю, доріжки, вашкарани, мапраші, келихи китайські й іранські вази.[5]
pirmani фірман (перс.) — указ султана. Є там один чоповік, слово якого для Мосе Гдзеладзе все одно що фірман.[6]
Таким чином, адаптація може відбуватися за одним із двох принципів: за фонологічним (передавати грузинські звуки найбільш артикуляційно близькими українськими — тоді дві грузинські лабіальні фонеми передаватимуться однією українською) або за системним (для трьох серій грузинських лабіальних фонем використовувати три серії українських: грузинській дзвінкій /b/ відповідатиме українська дзвінка /б/, грузинській глоталізованій /p’/ — українська глуха /п/, грузинській глухій /p/ — українська фрикативна /ф/. При цьому набувається можливість одно-однозначних відповідностей між грузинськими та українськими лабіальними приголосними, але зменшується фонологічна подібність). Для дентальних фонем одно-однозначних відповідностей досягти неможливо.
Особливої уваги заслуговують грузинські задньоязикові. Три грузинські фонеми (/k/, /k’/ і /q’/) передаються найбільш артикуляційно близькою українською фонемою /к/ (графічно — к), об'єднуючись за ознакою “недзвінкості”:
kalbat’ono калбатоно — шанобливе звертання до жінки. Дай вам Боже вік довгий, калбатоно![7]
kvevri квеврі — великий глек, у якому зберігають у землі вино. Усе село зеходилося мити, чистити, шкребти і квеврі і давильні.[8]
k’aba каба — верхній одяг. Хай Бог зганьбить і вас, і вашого палавана! — знову повернувся обурений пан […] і , вимахуючи […] чорно-синім рукавом своєї каби, кидав в обличчя всім свій гнів і прокльони.[9]
k’ok’a кока — 1. великий глек; 2. міра вина у 1.5-2 відра. Починаючи роботу, Арсен устиг передати вдові золотий і звелів їй купити два барани й три коки вина, а решту залишити собі.[10]
За допомогою літери г передаються грузинські /γ/ та /g/:
γomi гомі — різновид проса; кашу з гомі споживають у Грузії замість хліба. Над вогнем висів казанок з гомі, з якого стирчала копистка, поруч із нею дерев'яна ложка.[11]
- ↑ Там само. — С. 24;
- ↑ Там само. — С. 154;
- ↑ Там само. — С. 156;
- ↑ Там само. — С. 195;
- ↑ Гамсахурдіа К. Правиця великого майстра / Пер. О. Синиченко — К., 1971. — С. 183;
- ↑ Чавчавадзе І. Г. — С. 75;
- ↑ Там само. — С. 34;
- ↑ Там само. — С. 212;
- ↑ Джавахішвілі М. Арсен з Марабди / Пер. О. Сороки та Г. Наморадзе. - К. 1971. — С. 18;
- ↑ Там само. — С. 264.
- ↑ Кіачелі Л. Гварді Бігва / Пер. С. Голованіський. — К., 1969. — С. 117;
