γmertmani гмертмані — їй-богу. Гмертмані, но можу змовчати.[1]
godori годорі — висока циліндрична плетена корзина. То були не чоботи, а справжні годорі, і мала Пацурія могла б у один з них залізти по шию.[2]
gamardžoba гамарджоба — вітання; буквально: “Бажаю тобі перемоги!” Хай під тим гризуном, що втратив самолюбство, заладеться земля, хай він не почує товариського “гамарджоба”![3]
genacvale генацвале — ласкаве звертання; дослівно: нехай я заміню тебе (в біді). Маєток, господарство, генацвале, всюди потрібні око та вухо.[4]
Грузинський /g/, на наш погляд, слід передавати українською літерою ґ, тобто: ґодорі, ґамерджоба, ґенацвале. Якщо питання передачі у словах, запозичених з індоєвропейських мов, українським ґ звука, який позначається літерою /g/, є досить неоднозначним, у випадку грузинської мови маємо іншу ситуацію.
У більшості сучасних індоєвропейських мов наявні три серії задньоязикових звуків: найбільш поширеною є система дзвінкий (/g/), глухий (/k/), фрикативний (у більшості мов глухий /x/, у деяких, як, наприклад, у чеській, дзвінкий /γ/), у грецькій мові система глухий к /k/, фрикативний дзвінкий у /y/, фрикативний глухий х /x/ — теж триелементна. Система ж українських задньоязикових приголосних — чотириелементна: 2 проривних (дзвінкий ґ /g/, глухий к /k/) та 2 фрикативних (дзвінкий г /γ/, глухий х /x/, але один із елементів (дзвінкий проривний) перебуває на периферії фонологічної системи. Тому є можливість передавати іншомовні слова або за фонологічним принципом (найбільш артикуляційно близьким звуком, використовуючи всі чотири серії), або за етимологічним принципом (й описувати триелементні іншомовні системи за допомогою трьох українських, які не мають обмежень у самій українській мові).
У питанні передачі українською мовою грузинської лексики цієї проблеми нема, оскільки у грузинській мові наявні всі чотири українські задньоязикові фонеми, і крім того, ще 2 недзвінкі глоталізовані і ще одна фрикативна.
Глоталізовані африкати /č’/, /c’/ теж не відрізняються в українській мові від глухих /č/, /c/:
čust’i чусти — легке, м'яке шкіряне взуття. […] грузини — в коротких чохах, на ногах — обмотки й легкі чусти […].[5]
čapi чапі — 1. міра рідин, приблизно 18 літрів; 2. такого ж розміру водоніс, великий глиняний глек. А так чого мені ще треба: пузо у мене — як на доброго п'яницю, ввійде й чотири чапі вина.[6]
mč’adi мчаді — кукурудзяний корж. Подоїв козу, розпалив вогнище, спік мчаді.[7]
nacvali нацвалі — помічник старшини на селі. До неї в двір не сміє поткнутися ні нацвалі, ні осавул, ба навіть у важливій справі.[8]
sac’naxeli сацнехелі — дерев'яне корито, в якому чавлять виноград. В одному кутку підвалу стояв величезний сацнехелі.[9]
- ↑ Джавахішвілі М. — С. 189;
- ↑ Лордкіпанідзе К. О. Безсмертя. Повісті та оповідання / Пер. О. Синиченка. — К., 1978. — С. 148;
- ↑ Коркіа р. К. Зелене шатро / Пер. Г. Наморадзе. — К., 1963. — С. 139;
- ↑ Чавчавадзе І. Г. — С. 20;
- ↑ Джавахішвілі М. — С. 120;
- ↑ Чавчавадзе І. Г. — С. 148;
- ↑ Кіачелі Л. — С. 147;
- ↑ Чавчавадзе І. Г. — С. 147;
- ↑ Хундадзе Н. Т. На бистрині: Роман та оповідання / Пер. О. Н. Мушкудіані. — К., 1985, — С. 32.
