нижчих класах цеї школи, — в фарі, інфімі, граматиці та синтаксисі[1]. Таким чином, першого разу Григорій Савич пробув в Київській Академії шкільні роки 1738/1739, 1739/1740, 1740/1741, 1741/1742.
В політичному житті Лівобічної України, початок 40-х років XVIII в. був просвітком та розквітом українських впливів Олексія Розумовського за часів цариці Лізавети Петровни. Від цього залежала й дальша доля Г. С. Сковороди, якого з Академії взяли до двору Лізавети Петровни за придворного півчого 1742-го року. У придворній капелі він пробув коло двох років і р. 1744-го знов вернувся до Академії, щоб продовжити, перервану на який час, освіту. Вернувшись до Академії, він повинен був вступити до класи піїтики (був там 1744/1745 шк. року), далі перейшов до класи риторики (1745/1746 р.), два роки (1746/1747, та 1747/1748) пробув у класі філософії та два роки пробув в останній богословській класі (1748/1749 та 1749/1750). Бувши у богословській класі, він разом з иншими своїми 34 товаришами переписував для Київського мітрополіта Тим. Щербацького богословську розправу Ад. Зерникова, його підпис (Gregorius Skovoroda) між иншими знизу по листам цеї копії разом з підписом Миславського (Myslavski). М. І. Ковалинський, як ми бачили, називає Миславського Самуїла (в миру Семена), потім Київського мітрополіта, шкільним товаришем Г. С. Сковороди. Та в цьому документові не названо ім'я Миславського, а із списків студентів Академії за 1744-й рік, коли Г. С. Сковорода знов вступив до Академії до класи піїтики, видно, що там тоді був його шкільним товаришем Миславський, та не Семен (потім Київський митрополіт Самуїл), а Тимофій Миславський, Семен-же того року тільки вступив до 1-ї класи Академії до фари і, значить, був на 4 курсі — молодший Г. С. Сковороди. В розправі Зерникова, виходить, був підпис Тимофія Миславського. Семен-же (Самуїл) Миславський скінчив богословську класу, Академії 1754 р. цеб-то через 4 роки після виходу з богословської класи Г. С. Сковороди[2].
Змішати двох Миславських, що вчилися в Академії, М. І. Ковалинському, було певна річ, не трудно, тим більш що життєпис Г. С. Сковороди, М. І. Ковалинській писав року 1794-го, цеб-то через 50 років після того, як Г. С. Сковорода був в Академії. Рік, коли Г. С. Сковорода вернувся до Київської Академії (1744-й), був час, коли приїхала до Київа цариця Лізавета Петровна. Лізавета Петровна вступила на царство року 1741-го. Виходить, не
