Очи сині, брови чорні,
Личко як кров з молоком.
Дармо сієш дївча цвіти,
Они тобі не зійдуть:
Дармо просиш батька, неньку,
Тя за мене не дадуть.
Бо ти єси молодая,
Батько, мати, ще жиє:
Є богацтво, красна хата
А в сїй хатї все твоє.
А я бідний сиротина,
Пуща, то мій рідний край:
Бурка, шабля, — то родина,
А кінь сивий, — то мій рай.
На що людям теє знати,
Де милої ворота?
На що кому теє знати,
Де кохав ся сирота.
