Перейти до вмісту

Сторінка:Український співаник (1918).djvu/112

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Таки серце ходи,
Мене вірно люби,
 Серце моє!”

“Ой! як менї ходити!
Тебе вірно любити?
В тебе ворота скриплять,
В тебе ворота скриплять,
 Серце моє!”

“Я воротам пораджу,
Шматком сала помажу:
Таки серце ходи,
Мене вірно люби,
 Серце моє!”

“Ой! як менї ходити!
Тебе вірно любити?
В тебе миши лихі,
В тебе миши лихі,
 Серце моє!”

“Коли миший боїш ся,
На воротах повісь ся:
Ой згинь!… — пропади
Тай до мене не ходи,
 Трястя тобі!”

 
33.
 

Нїхто-ж не винен, тільки я,
 Тільки я, тільки я,
Що полюбила гультая,
 Гультая, гультая.
Гультай не робить, тільки пє,
 Тільки пє, тільки пє,
Прийде до дому, жінку бє,
 Жінку бє, жінку бє.
Є в сусїда гарний син,