Одна гора високая,
А другая низька, —
Одна мила далекая,
А другая близька.
У сїєї, близенької,
Воли та корови,
А в тієї, далекої,
Та чорнїї брови.
У сїєї, близенької,
Рушник на кілочку,
А в тієї, далекої,
Брови на шнурочку.
Ой я сюю, близенькую,
Людям подарую,
А до тої далекої,
Пішки помандрую.
Ой, нависли чорні хмари, нависли, нависли,
Не зійдеш ти, мій миленький, нї з гадки нї з мисли,
Ой, годину я співаю а годину плачу, —
Як я тебе, мій миленький, так довго не бачу”.
“Ой, чи будеш дївчинонько, чи будеш тужити,
Як я піду, тай поїду цїсарю служити?”
“Ой, не буду, козаченьку, не буду, не буду,
Ти за гору, я за другу, тай вже тя забуду”.
Ой поїхав козаченько на зимові лози,
Обілляли дївчиноньку дрібненькії сльози.
Ой, поїхав козаченько за нові остріжки,
Посилає дївчинонька три післанцї пішки.
