Цю сторінку схвалено
— 119 —
44.
По той бік гора,
По сей бік гора,
Поміж тими крутими горами
Сходила зоря.
Ой тож не зоря —
Дївчина моя
З новенькими відерцями
По водиьцю йшла.
“Дївчино моя,
Напій же коня,
З рубленої кринички
З повного відра.
Дївчино моя,
Чом заміж не йшла?”
— “Бідна була, по наймах служила —
Пари не знайшла!
Козаченьку мій!
Чом не женив ся?
Як поїхав у чистеє поле,
Та й забарив ся”.
“Дївчино моя,
Сїдай на коня,
Та поїдем у чистеє поле
До мого двора.
А в мого двора
Нема нї кола,
Тільки стоїть один кущ калини
Та й та не цвила.
Калино моя!
Чом ти не цвила?
“Зима була та й цвіт оббила,
Тим я не цвила!”
45.
|
Дощик, дощик, капає дрібненько, |
