У Сїчи! у Сїчи гуртуймось брати,
Най слава козацька востане,
Най клич наш побудить дрімучі хати,
Взиває зривати кайдани.
Боролись завзято колись то дїди,
Кістками степи укривали,
В кітлах розжарених палились вони,
На палях у Турка конали.
До бою! до бою! зве поклик і нас,
Та не на рушницї, шаблюки.
Інакша днесь збруя, інакший бо час,
В нас збруя просьвіти і злуки.
Доволї сварились колись то дїди,
Пора нам єднати ся нинї,
Лиш в лучности сильні добудуть сини
І волї і щастя Вкраїнї.
Гей хлопцї молодцї! як мур всї тверді,
Погляньте на стяг наш там на горі:
“Усї за одного, оден за усїх!”
Сіяє на нашім прапорі.
Доволї ходили в ярмах вже дїди,
Доволї згинати нам спину,
Лиш смілим завзятєм поставлять сини
Вільну, самостійну Україну.
|
На вулици сурма грає, (2 р.) |
