Перейти до вмісту

Сторінка:Український співаник (1918).djvu/49

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Твоя дочка поганая,
Гей, твоя віра, — віра проклятая! (2)

Ой, як крикне цар турецький,
Та на свої слуги, слуги молодецькі: (2)

Возьміть Байду та звяжіте,
Та й за ребро гаком, гаком зачепіте! (2)

Взяли Байду, та звязали,
Та й за ребро гаком, гаком зачіпали. (2)

Висить Байда на дубочку,
Та не день, не два, та й не одну нічку. (2)

Прийшов до його цар турецький:
Ой, щож ти бачиш, Байдо молодецький?-2

Бачу я, царю, два дубочки,
А на тих дубочках сидять голубочки. (2)

Позволь, царю, лучка зняти,
Тобі на вечерю голубочка вбити. (2)

Ой, як стрельнув Байда з лука
Та попав царя поміж самі вуха (2)

А царицю в потилицю,
А цареву дочку в саму головочку. (2)

“Тобі царю в землї гнити,
Байдї молодому мед-горілку пити!” (2).

 
15.
 

Ой за гаєм зеленьким,
Ой за лїсом темненьким,
Ой там грає козак Нечай,
А коником вороненьким.