Сторінка:Український співаник (1918).djvu/48

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



“Ой чи хочеш, Бондарівно,
 Ізо мною жити?
А чи волиш, Бондарівно,
 В сирій земли гнити?”

“Ой волю я, пан Каньовський,
 В сирій земли гнити,
Нїж з тобою по неволї,
 На сїм сьвітї жити”.

Ой як тільки Бондарівна
 Та сеє сказала,
Ой вистрілив пан Каньовський
 Бондарівна впала.

Ой вдарив ся Бондар,
 В стїну головою:
“Дочко-ж моя, Бондарівно,
 Пропав я з тобою”.

Ой вдарили в усї дзвони,
 Музики заграли,
А вже-ж дївку Бондарівну
 На віки сховали.

 
14.
 

Ой пє Байда мед горілочку,
Та не день, не два, анї одну нічку (2)

Прийшов до него цар турецький:
Ой, щож ти робиш, Байдо молодецький (2)

Ой, пю, царю, мед-горілочку,
Та не день, не два, та й не одну нічку. (2)

Покинь Байдо та байдувати,
Сватай мою дочку, та йди царювати. (2)