Сторінка:Український співаник (1918).djvu/47

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 47 —
13.

У місточку Богуславку
 Каньовського пана —
Там гуляла Бондарівна,
 Як пишная пава.

Ой в місточку Богуславку
 Сидить дівок купа,
Межи ними Бондарівна
 Як сива голубка.

Прийшов до них пан Каньовський
 Тай шапочку ізняв,
Обійняв він Бондарівну
 Тай поцілував.

Ой не годен пан Каньовський
 Мене цілувати,
Тільки годен пан Каньовський
 Мене роззувати.

Ой шепнули люди добрі,
 Бондарівні тихо:
“Тікай, тікай, Бндарівно,
 Буде тобі лихо”.

Ой тікала Бондарівна
 З високого мосту,
Самаж вона хорошая,
 Хорошого росту.

Ой тікала Бондарівна
 Помежи домами,
А за нею два жовнірі
 З голими шаблями.

Ой повели Бондарівну
 Помежи крамниці...
Прицілив ся пан Каньовський
 З срібної рушниці.