Перейти до вмісту

Сторінка:Український співаник (1918).djvu/51

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
IV. СТАНОВІ.

 
а) козацькі.
1.

Гук, гук, мати, гук,
Та де козаки пють
 І веселая та дороженька
 Куда они ідуть.

Та куди-ж они ідуть,
Там бори гудуть:
 Поперед себе вражих панів
 Облавою пруть.

Зібрались они
Під рясні дуби:
 Та й чекають пана атамана
 На раду к собі.

Атаман іде
Як голуб гуде;
 Та під білою березою
 Головку кладе.

Атамане наш!
Не дбаєш за нас:
 Бо, бач наше товариство
 Як розгардіяш?

Не сором тобі
Покидати нас?
 І по дебрах сего лїса
 Блукати без нас?