Сторінка:Український співаник (1918).djvu/59

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 59 —

Тепер, скажу, сердечнії,
Поблагословіте!

Поблагословіть! погуляєм
У чистому полї:
Не чужої ми бажаєм,
А своєї долї!

Не чужого ми бажаєм,
А свого то права:
Де полягла, там воскресне
Наша руська слава!

11.

Гей козаче в імя Бога!
Вже голосить в церкві дзвін;
Кому милий дім, небога,
За проклятим на вздогін!
 Гей козаче на врага
 Гура га! гура га!

Тутки гори — а там став,
Ступай, ступай куда хоч;
Через воду можна вплав,
Через гору перескоч!
 Далїй хлопці на врага
 Гура га! гура га!

Нїм западе мрачна ніч,
В низ ратище, очи в шлях!
Нім ворогів схопить страх,
Ще оточить юхи сїч.
 Далїй, далїй на врага
 Гура га! гура га!

Низом списи, низом списи,
Бо вже танець ся начав;
Пропадете чорні біси,