Сторінка:Український співаник (1918).djvu/61

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 61 —

Як їй не кричати?
Як їй не лїтати?
Дїтки маленькі,
Она-ж їм мати!
 Киги! киги!

Злетївши в гору,
Прийшлось втопить ся
В чорному морю!
 Киги!

Ой дїти, дїти!
Де вас подїти?
Чи менї втопить ся?
Чи з горя убить ся?
 Киги! киги!

Злетївши в гору
Прийшлось втопить ся
В чорному морю!
 Киги!

13.

Ой три лїта, три недїлї
Минуло ся на Українї.
Як козака Турки вбили,
Під явором положили.
Під явором зелененьким,
Лежить козак молоденький;
Його тїіло почорнїло
І від вітру пострупіло.

Над ним коник зажурив ся,
По колїна в землю вбив ся,
Не стій коню надійною,
Бачу-ж бо я щирість твою!
Біжи степом та гаями,
Долинами, байраками,