Ой три лїта, три недїлї
Минуло ся на Українї.
Як козака Турки вбили,
Під явором положили.
Під явором зелененьким,
Лежить козак молоденький;
Його тїло почорнїло
І від вітру пострупіло.
Над ним коник зажурив ся,
По колїна в землю вбив ся,
Не стій коню надімною,
Бачу-ж бо я щирість твою!
Біжи степом та гаями,
Долинами, байраками,
