Сторінка:Український співаник (1918).djvu/94

 А хтож мене молодую
 До домоньку заведе?

Розпізнав ся козак
На солодкім меду:
 “Гуляй, гуляй, чорнобрива,
 Я тя домів заведу”.

“Не веди ти мене,
Ой прошу я тебе:
 Бо я злого мужа маю,
 Буде бити мене”.

І шумить і гудить,
Скрипка грає, бас гуде:
 Козак мовчить а всьо знає,
 Козак домів поведе.

 

8.

 

Як ніч мя покриє,
Зіронька затлїє,
Тодї казалась ти: прийдеш.
Зіроньки сіяють,
Тебе виглядають,
Колиж, ах колиж ти прийдеш?

А деж ся подїла,
Ти доле щаслива,
Подруго моїх давних лїт?
Не вернеш нїколи,
Пропалась поволи,
Пропалась в облачний там світ!

Судьба розлучила
З тобою мя мила,
Натхнула мя гадков лиш тов,
Де зірки яскраві
Гень в небо синяве,
Возьми, ах! возьми мя з собов.